Прислівник (лат. adverbium — біля дієслова) — це незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою?
Прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: Синіла (де?) навкруги далечінь (Гончар); Дорога все глибше (як?) врізалась в ущелину, зверху (звідки?), зі скель, покапувало. (М. Олійник)
Може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження ознаки якості до ролі обставини міри, ступеня: Ось зовсім (наскільки?) близько з води вихопилась гостра скеля. (Я. Баш) Коли моя білява донька виросте, я буду надто (якою мірою?) старий. (О. Досвітній)
Рідше прислівник входить у зв'язок з іменником, виконуючи роль неузгодженого означення: Карлос вибрав шлях (який?) направо, Гвідо вибрав шлях (який?) наліво. (Леся Українка) Менш типовою для частини прислівників є роль присудка в односкладному реченні: Тихо, пустельно, мов на краю світу. (О. Гончар)
Розряди прислівників за значенням і роллю в реченні
Речення з прислівниками, які пишуться разом або окремо
Н Стеля Гора Груша Р стелі гори груші Д стелі горі груші З стелю гору грушу О стелею горою грушею М на стелі на горі на груші
Н серпанок портфель село поле повість тінь Р Серпанка портфеля села поля повісті тіні Д серпанку портфелю селу полю повісті тіні З серпанок портфель село поле повість тінь О серпанком портфелем селом полем повістю тінню М у серпанці у портфелі у селі на полі у повісті у тіні
Н Гусеня ім'я Р гусеняти імені Д гусеняті імені З гусеня ім'я О гусеням іменем М на гусеняті у імені
Прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: Синіла (де?) навкруги далечінь (Гончар); Дорога все глибше (як?) врізалась в ущелину, зверху (звідки?), зі скель, покапувало. (М. Олійник)
Може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження ознаки якості до ролі обставини міри, ступеня: Ось зовсім (наскільки?) близько з води вихопилась гостра скеля. (Я. Баш) Коли моя білява донька виросте, я буду надто (якою мірою?) старий. (О. Досвітній)
Рідше прислівник входить у зв'язок з іменником, виконуючи роль неузгодженого означення: Карлос вибрав шлях (який?) направо, Гвідо вибрав шлях (який?) наліво. (Леся Українка) Менш типовою для частини прислівників є роль присудка в односкладному реченні: Тихо, пустельно, мов на краю світу. (О. Гончар)
Розряди прислівників за значенням і роллю в реченні
Речення з прислівниками, які пишуться разом або окремо
Див. також
Література
Р стелі гори груші
Д стелі горі груші
З стелю гору грушу
О стелею горою грушею
М на стелі на горі на груші
Н серпанок портфель село поле повість тінь
Р Серпанка портфеля села поля повісті тіні
Д серпанку портфелю селу полю повісті тіні
З серпанок портфель село поле повість тінь
О серпанком портфелем селом полем повістю тінню
М у серпанці у портфелі у селі на полі у повісті у тіні
Н Гусеня ім'я
Р гусеняти імені
Д гусеняті імені
З гусеня ім'я
О гусеням іменем
М на гусеняті у імені