Письмовий стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі
ДІВЧИНА В СТЕПУ
Заходила ніч.
Німіє степ і тьмариться.
Поспішаючи, кудись ховаються останні шуми й гуки довгої літньої днини. Не погасло ще на заході, як кров, червоне зарево, а вже над ним у темряві далекого неба зажевріла, немов жарина в попелі, вечірня зоря. А місяць, що перше висів серед ясного неба сірою, малопомітною плямою, під темним крилом ночі зразу ожив і засвітився білим чарівним огнем.
Ринуло з неба ціле море тихого світла, усе на землі потопляючи. Над степом промайнув легенькою тінню незрячий сон.
Ніч зайшла.
Маленькою хмаринкою темніє над глибоким яром закинутий у степу хуторець.
Синіють у промінні хатки. У яр потяглися довгі тіні.
Тихо в хуторі, мов у скам’янілому царстві із давньої казки.
Серпи, коси, вози, збруя — усе мертво лежить коло хат, немов ті цяцьки, що перед сном порозкидали малі діти. По дворах манячать стіжки свіжої пашні, мало не поруч із хатами тягнуться ниви з блискучою стернею.
На нивах, як те військо побите, темніють не зношені снопи, стелються довгими рядами не загребені покоси і, збившись стеблинами в густу лаву, подекуди стоять самотою клапті недокошеної пшениці.
А над усім густо стелеться дух свіжого степового сіна.
Розкошами, красою віє над степом...
У яру тихо й сумно. Світить над ним місяць. Уздовж його розтягнулися довгою стрічкою кучеряві верби. З-під верб одірвались і попливли проти місяця понад зрошеною травою марища - тіні. Запирскало щось... Воли.
За волами виринула й стала в яру волохата постать.
На голові в неї наверчене жмутом якесь ганчір’я, довга свита підперезана білою ганчіркою, на ногах великі мужичі чоботи, а в руках - батіг. З купи ганчірок визирає мармурове дівоче личко з дуже великими пречудними очима. Дівчина притулилася плечем до стовбура й закинула голову проти місяця. Очі в неї склепилися, руки опустились, як у сонної. Стоїть і осміхається.
Затремтіло зразу сонне повітря, і зграї срібних звуків, плутаючись і виграваючи, полетіли яром і далеко кругом заснували степ.
Потім із моря звуків вирізалися дзвінкі, мов із срібла викувані, слова пісні:
Яром, яром, пшениченька ланом,
Горою овес.
Не по правді, молодий козаче,
Зо мною живеш...
Слова всі до одного оддалися голосною луною: ні одне не сховалося. Дівчина замовкла і схилила голову. Стало знов тихо. Тільки десь далеко, тремтячи в повітрі, завмирали останні одголоси пісні.
Верби стоять непорушно. Крізь їх віти де-не-де визирають далекі зорі.
Дівчина звела великі очі й довго вдивлялася ними в сріблясту далечінь. Здіймала руки, щось шепотіла сама собі, кивала гірко головою. Знову зворухнулося повітря, і срібні звуки розбудили степ. Дівчина заплющила очі, марить і співає.
І ввижається бідній дівчині в старих лахміттях, що не наймичка вона, не сирота... Вона дочка багатого батька. У неї шовком шиті сорочки, дорогії килими, дукачі срібні... Та не милі їй вони, бо не хоче її любити козак молодий. А той козак - такий хлопець, яких уже немає тепер: він у пишному вбранні, що сяє, як сонце. Під ним грає кінь вороний, а в того коня горять на ногах золоті підкови, срібні виблискують стремена. Сидить козак на коні перед нею, хороший і вільний, як вітер степовий, а вона стоїть перед ним засмучена та стиха докоряє йому, що не по правді він з нею живе...
Тужить, розливається голос дівчини, і лунає-розлягається по сонному степу живе оповідання про дівчину та зрадливого козака (С. Васильченко).
Виконайте завдання до тексту.
1. Доведіть, що текст належить до художнього стилю мовлення.
2. Визначте, які типи мовлення поєднано в тексті.
3. Якою ви уявили місцевість, описану письменником?
4. Знайдіть опис місцевості. На яких деталях опису автор зосереджує особливу увагу?
5. Які художні засоби, вжиті автором у тексті, надають опису поетичності?
6. Випишіть означення та порівняння, що використовуються в описі місцевості.
7. Поясніть лексичне значення слів жевріти, яр, хутір, стерня.
8. На які частини можна поділити текст? Випишіть тематичні речення.
9. Складіть складний план.
Я мрію провести літо веселою атмосферою, насолоджуючись пригодами та знайомствами. Планую безкінечні подорожі, досліджуючи нові країни та культури, відвідуючи чарівні пляжі, підкорюючи високі гори та розглядаючи мальовничі ліси.
Не дивлячись на те, що літо - це пора відпочинку, я планую активно проводити час, здобувати нові навички та розширювати свій кругозір. Мої літні плани включають спорт, розваги, відпочинок та саморозвиток. Я вже почуваю, що це літо буде незабутнім.
Уявляю, як мої думки злітають, як птахи, вільні та невпинні, осягаючи вершини задумів та мрій. Мої сподівання зводяться до активності та саморозвитку. Я хочу навчитись новим мовам, розвивати свої творчі здібності та розширювати свої горизонти. Можливо, знайти нових друзів і подорожувати разом. Бажаю зробити це літо незабутнім, наповненим пригодами, враженнями та радістю.
Отже, мої мрії про проведення літа охоплюють всі барви та нюанси, даруючи мені безмежну свободу і незабутні враження. Готовий завоювати літо та зробити його найкращим періодом свого життя.
Назва комікса: "Пригоди СуперГероя"
Розповідь:
Уявіть собі захоплююче місто під небом, де правило безладдя та зло. Саме там жив наш головний герой - СуперГерой. Він був незвичайно сильним та мудрим, але також мав свої суперсили, які допомагали йому в боротьбі зі злочинцями.
Одного разу, коли місто опинилося під загрозою злочинної банди "Темний Синдикат", СуперГерой вирішив діяти. Він наклав на себе свій червоний костюм з логотипом блискавки на грудях та зміцнив свою віру в справедливість.
У першій сцені коміксу СуперГерой починає свою місію, прогулюючись по вулицях міста ігаючи за розмовами людей. Він чує, що "Темний Синдикат" планує викрасти цінний артефакт з місцевого музею.
СуперГерой миттєво активує свої суперсили - швидкість, силу та здатність літати - і відправляється на місце злочину. Він прибуває в музей, щойно бандити намагаються вторгнутися.
Бандити здивовано дивляться на СуперГероя, але швидко встають на бій. Розпочинається епічна сутичка - СуперГерой використовує свою силу та бойові прийоми, щоб зупинити злочинців. Він літає, уникає ударів та захищається від їхніх атак.
Після довгого бою СуперГерой перемагає банду "Темного Синдикату". Він зв'язує їх та викликає поліцію для їх арешту.
Нарешті, місто знову повертається