Бути вихованою людиною — це і вміння вітатись, і підтримувати в товаристві розмову, і правильно їсти, одягатись, і вміння поводитись у громадських місцях.
Школьные Знания.com
Какой у тебя вопрос?
5 - 9 классыУкраїнська мова 5+3 б
Чому потрібно бути вихованим?
Отметить нарушение Serg16 17.04.2011
ответы и объяснения
ЛУЧШИЙ ОТВЕТ!
Ріл Новичок
Вихованість.Кожен із нас зустрічався з цим поняттям не один раз у своєму житті.Але що ж таке вихованість? І чому вона нам потрібна?
Вихованість-це загальні норми, вимоги поведінки, яких потрібно дотримуватись.Це не є зовнішній вигляд чи матеріальний стан, це людські манери, ставлення до інших людей. Своєю поведінкою ми показуємо наскільки ми поважаємо оточуючих, та в першу чергу до себе!Всім нам приємно, коли друзі чи незнайомі люди до нас відносяться з повагою, але ми самі часто не задумуємося чи поважаємо інших.
Майже кожного ранку я прокидаюся в чудовому настрої, бо скоро вже йти до школи. Збиратися мені недовго — вмитися, причесатися, одягтися швиденько, прибрати постіль та поснідати — ось я і готовий! Добре, що матуся привчила мене з вечора збирати портфель та готувати на стільці чистий одяг на завтра, це дуже економить час. Поки снідаю на кухні, поглядаю у вікно: там видно стежку, якою дітлахи поспішають до школи. Отже, й мені вже час іти. Цілую матусю та мерщій біжу за приятелями.
Школа вже чекає на нас. Не вірите? А от і правда. Інколи мені здається, що вона прокидається з приходом школярів, оживає, гуде, як вулик. Першими вітаються з нами величезні рослини у передпокої — неначе пальми на морському узбережжі. Надворі — сніг, а тут — зимовий сад. Чергові стежать за чистотою і порядком, вчителі молодших класів забирають своїх малят. Ось і мої однокласники стоять коло вікна, вже щось обговорюють — мабуть, змагання із боротьби, що відбулися вчора в школі. Дівчата теж часу не гають — шепочуться про щось своє. За кілька хвилин пролунає дзвінок, і в шкільних коридорах запанує тиша. Але не сонна тиша, як вночі, скоріш ділова — кожен займається своєю справою. Це ж тільки першокласники вважають, що в школі працюють лише вчителі. Ми, дорослі школярі, добре розуміємо, що роботи в школі вистачить усім — і вчителям, і багатьом іншим. Ось, наприклад, прибиральниця Людмила Миколаївна — швиденько пройшлася із шваброю — і підлога на третьому поверсі блищить, мов палуба на кораблі. На другому поверсі віконна рама пропускає холодний вітер — з нею вже возиться наш майстер Віктор Васильович. Віра Антонівна, завгосп, замінює не дуже чисті гардини, а Олена Олександрівна, чергова з першого поверху, поливає квіти у величезних квітниках. А ще затишку додає незрівнянний аромат, шо розповсюджується з їдальні — таких паляниць, які печуть наші кухарі, ніде більше не скуштуєш.
Бути вихованою людиною — це і вміння вітатись, і підтримувати в товаристві розмову, і правильно їсти, одягатись, і вміння поводитись у громадських місцях.
Школьные Знания.com
Какой у тебя вопрос?
5 - 9 классыУкраїнська мова 5+3 б
Чому потрібно бути вихованим?
Отметить нарушение Serg16 17.04.2011
ответы и объяснения
ЛУЧШИЙ ОТВЕТ!
Ріл Новичок
Вихованість.Кожен із нас зустрічався з цим поняттям не один раз у своєму житті.Але що ж таке вихованість? І чому вона нам потрібна?
Вихованість-це загальні норми, вимоги поведінки, яких потрібно дотримуватись.Це не є зовнішній вигляд чи матеріальний стан, це людські манери, ставлення до інших людей. Своєю поведінкою ми показуємо наскільки ми поважаємо оточуючих, та в першу чергу до себе!Всім нам приємно, коли друзі чи незнайомі люди до нас відносяться з повагою, але ми самі часто не задумуємося чи поважаємо інших.
Вихованість-норма поведінки та вимога від людини!
Майже кожного ранку я прокидаюся в чудовому настрої, бо скоро вже йти до школи. Збиратися мені недовго — вмитися, причесатися, одягтися швиденько, прибрати постіль та поснідати — ось я і готовий! Добре, що матуся привчила мене з вечора збирати портфель та готувати на стільці чистий одяг на завтра, це дуже економить час. Поки снідаю на кухні, поглядаю у вікно: там видно стежку, якою дітлахи поспішають до школи. Отже, й мені вже час іти. Цілую матусю та мерщій біжу за приятелями.
Школа вже чекає на нас. Не вірите? А от і правда. Інколи мені здається, що вона прокидається з приходом школярів, оживає, гуде, як вулик. Першими вітаються з нами величезні рослини у передпокої — неначе пальми на морському узбережжі. Надворі — сніг, а тут — зимовий сад. Чергові стежать за чистотою і порядком, вчителі молодших класів забирають своїх малят. Ось і мої однокласники стоять коло вікна, вже щось обговорюють — мабуть, змагання із боротьби, що відбулися вчора в школі. Дівчата теж часу не гають — шепочуться про щось своє. За кілька хвилин пролунає дзвінок, і в шкільних коридорах запанує тиша. Але не сонна тиша, як вночі, скоріш ділова — кожен займається своєю справою. Це ж тільки першокласники вважають, що в школі працюють лише вчителі. Ми, дорослі школярі, добре розуміємо, що роботи в школі вистачить усім — і вчителям, і багатьом іншим. Ось, наприклад, прибиральниця Людмила Миколаївна — швиденько пройшлася із шваброю — і підлога на третьому поверсі блищить, мов палуба на кораблі. На другому поверсі віконна рама пропускає холодний вітер — з нею вже возиться наш майстер Віктор Васильович. Віра Антонівна, завгосп, замінює не дуже чисті гардини, а Олена Олександрівна, чергова з першого поверху, поливає квіти у величезних квітниках. А ще затишку додає незрівнянний аромат, шо розповсюджується з їдальні — таких паляниць, які печуть наші кухарі, ніде більше не скуштуєш.