Письмово розподіліть у стовпчики типи односкладних речень: 1) означено-особові; 2) неозначено-особові; 3) узагальнено-особові; 4) безособові; 5) називні. Люби життя у боротьбі щоденній. (Л. Забашта) Ведуть коня вороного. (Т. Шевченко) Пахне терпкою ожиною в лісі. Знай ціну і дружбі, й ворожнечі. (Д. Луценко) Поживемо — побачимо. Вище себе не скочиш. Козацькому роду нема переводу. (Нар. творч.) Холодний день. Обвітрена блакить. (М. Луків) У нашій сім’ї дуже шанували лелек. (Ю. Збанацький) Тиша. Озеро. Туман. Зілля приклади до ран. (А. Ковальчук)

З префіксами: Пре, При, Прі  
 - Предивний, премудрість, преболючий, премилий, прецікаво, презирливий,  преподобний, преосвященний, превелебний.
 - прибути, прилетіти, прибігти, прибудувати, приморозити, приборкати, присісти, прив’язати, присолити, приклеїти, прикрити, пригубити, Прикарпаття, Придніпров’я;
 - прірва, прізвище, прізвисько.
з префіксами: Роз, Без, з- (с)
- Розквіт, розфарбувати, розказати, розв'язати, розгадати, рознести, роз'яснити.
-  Безстрашний, безлюдний, безмежний, безкоштовний, безсоння, безпомилковий, беззвучний.
- скинути, спалахнути, стерти, схопити, сформувати, сточити
- зварити, змішати, зчистити, зшити, зсипати, зчесати    

Воля – складне поняття, його трактують по-різному. Вільна людина у буденному значенні – це той, хто може безперешкодно робити те, що він вважає за потрібне – жити там, де хоче, вчитися чи працювати за будь-яким фахом, мати свободу пересування тощо. Усі права та свободи людини прописані в Конституції України. Але ніде там не йдеться про щось схоже на те, про що говорить А.Камю, а саме про свободу від необхідності брехати.Але якщо вдуматися, то французький філософ абсолютно правий. Бо у ці прості та влучні слова він уклав саму суть. Адже брехня – це не тільки, коли кажеш вчительці, що забув вдома зошит із домашнім завданням. Це досить таки безневинна брехня, яка по суті нікому не наробить шкоди. А буває брехня, яка псує людині усе життя. На мою думку, це трапляється тоді, коли людина змушена брехати собі самій.Коли людина доходить до того, щоб брехати собі? Я вважаю, найчастіше це трапляється через якісь важкі зовнішні обставини, з якими людина не може впоратися, щось змінити. От наприклад, хтось вивчився на лікаря, витратив на те сім довгих років, багато сил та батьківських грошей, аж от розуміє, що лікувати – зовсім не його покликання. Але вже дуже багато вкладено у майбутню кар’єру, і немає сил чи можливостей перевчатися на когось іншого. І неможна нікому зізнатися, що сам себе вважаєш препоганим лікарем, бо хто довірить тобі своє здоров'я? І доводиться запевнювати всіх навколо і самого себе, що все добре. І життя людини перетворюється на в’язницю – він назавжди стає заложником немилої професії…Мабуть, саме це й мав на увазі А.Камю. Не брехати – означає не прикидатися. Не прикидатися згодним, вдоволеним, щасливим, коли ти таким насправді не є. Як приклад вільної людини хочеться згадати Василя Стуса, який ні за що не хотів погоджуватися з політикою радянської влади, що суперечила його переконанням. Він обрав заслання, в’язницю, але не лицемірство. Він зберіг найголовніше - самоповагу.Отже, справжня воля для людини – бути собою.