Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. Кожен день приносить щось нове у світ, який нас оточує. Щаслива та людина, яка вміє помічати ці зміни, передавати художнім, словом романтику природи, відчувати себе її частинкою.
Дійсно, існує схожість у тому, як зростають молоді травинки чи пагінець малини і дитина. Спочатку вони маленькі та ніжні, бояться холоду і сильного вітру, життєвих незгод, але потім міцніють і стають сильними. У кожному з віршів поета наявна людина, яка є частинкою природи. Ми розуміємо, що це він сам росте із травою, з кущем малини, запрягає сонце, аби виїхати назустріч весні, іде розсіяний і босий з сонцем на плечах. Адже навіть звичайні дерева, квіти, птахи, виявляється, можуть "розповісти" дуже багато. Варто лише придивитися пильніше. І тоді квітучий кущ ромашок у саду перетворюється на зграйку дівчаток у віночках. Стара розлога тополя обабіч дороги стає задуманою бабусею, яка обгорнулася великою зеленою хустиною, а хмари в небі перетворюються на химерні фортеці, замки, на чудернацьких тварин і птахів. Варто лише частіше дивитися на все, що оточує нас на землі і на небі.
1. Букв менше, ніж звуків, в усіх словах рядка → Д – сім'я, верб'я, уява, поєдинок
2. Букв більше, ніж звуків, в усіх словах рядка → Г– приймання, роздоріжжя, волосся, збіжжя
3. Кількість букв відповідає кількості звуків в усіх словах рядка → В – політ, юнь, рама, жаба
4. В алфавітному порядку записані всі слова рядка → Г – полудень, Примор'я, професія, пустун, п'ятниця
5. Літери я, ю, є позначають два звуки в усіх словах рядка → Г – євхаристія, Єгипет, позв'язувати, двоюрідний
6. Буквосполучення дз, дж позначають один звук в усіх словах рядка → В – дзенькіт, Джакарта, джин, дзеркало
7. Буква Г вживається в усіх словах рядка → А, Б, В, Г
7. Буква Ґ вживається в усіх словах рядка → Д – ґрасувати, Великий Ґрунь, ґалаґан, ґвалт
8. Приголосні лише дзвінкі в рядку → Г – долина верба, джаз, рілля
9. Приголосні лише глухі в рядку → Б – спека, шість, піт, пакет
10. Приголосні лише м'які в рядку → Б – рілля, бійня, ллють, лінь
11. Правильно поділені для переносу всі слова в рядку → Г – стій-кий, проф. Кононенко, гай-ка, роз-жарення
12. Усі склади відкриті → В – ро-бо-та, е-по-ха, ко-за, ри-ма
Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. Кожен день приносить щось нове у світ, який нас оточує. Щаслива та людина, яка вміє помічати ці зміни, передавати художнім, словом романтику природи, відчувати себе її частинкою.
Дійсно, існує схожість у тому, як зростають молоді травинки чи пагінець малини і дитина. Спочатку вони маленькі та ніжні, бояться холоду і сильного вітру, життєвих незгод, але потім міцніють і стають сильними. У кожному з віршів поета наявна людина, яка є частинкою природи. Ми розуміємо, що це він сам росте із травою, з кущем малини, запрягає сонце, аби виїхати назустріч весні, іде розсіяний і босий з сонцем на плечах. Адже навіть звичайні дерева, квіти, птахи, виявляється, можуть "розповісти" дуже багато. Варто лише придивитися пильніше. І тоді квітучий кущ ромашок у саду перетворюється на зграйку дівчаток у віночках. Стара розлога тополя обабіч дороги стає задуманою бабусею, яка обгорнулася великою зеленою хустиною, а хмари в небі перетворюються на химерні фортеці, замки, на чудернацьких тварин і птахів. Варто лише частіше дивитися на все, що оточує нас на землі і на небі.
Объяснение: