ПОБУДУВАТИ СХЕМИ ДО РЕЧЕНЬ
1.Добре, що саме почав підводитися місяць, накладаючи мазки на невиразно окреслені хмари, і ці мазки лягли на темінь невеличкого озеречка, котре причаїлося в низовині посеред села.
2. Якби не ви, мої ліси і луки, якби не ви, джерела поміж трав, я б мучився від ніжності й розлуки й від черствої спраги умирав.
3. Душа, не забуваймо, череп’яна: коли її побити раз, то склеїти все-таки можна, але цілою вона не буде ніколи.
4.На світі законів чимало, я нагадаю один: щоб море не висихало, потрібно багато краплин.
5. Стояла дивна тиша, тільки десь у невидимому небі курликали журавлині ключі, і чоловік подумав, що скоро має прийти справжнє тепло, яке необхідне для пробудження землі.
6. Дві епохальні події в історії нашого народу не зітруться з генетичної пам’яті поколінь, хоч між ними - тисячі років: перша – прийняття християнства, а друга – здобуття Україною незалежності.
Влітку я з друзями часто вибирались на природу. Ми брали із собою їжу, влаштовували пікнік. Потім усі грали в м*яча, а я лежала і просто гала за красою природи.
Яке ж тут усе гарне! Блакитна вода річки виблискує на сонці. Хвилі припливають до берега, розбиваються. Так знову і знову. По річці плавають дикі качки. Вони перегукуються між собою. Над водою літають різні пташки, які на секунду спускаються до води, хапають проворними дзьобиками якусь комашку чи черв*ячка і піднімаються в небо.
А наскільки ж чудове тут небо! Воно таке мінливе и незалежне. Спочатку небо здавалось мені блакитним, але потім я розгледіла білі хмаринки. Вони були схожі на різні фігурки. Он хмаринка схожа на коника, там - на квіточку, а ще далі на грушу. Яскраве сонце сліпило мені очі, і я відволіклась.
З іншого боку навпроти річки росли дерева. вони спокійно стояли, ніи насолоджуючись таким чудовим літнім днем. Від найменшого подиху вітру їхні гілочки коливались.
Знизу у травичці я побачла ягідки брусниці і чорниці. Присівши, щоб зірвати їх, мій погляд зупинився на чомусь маленькому та чорненькому. Підійшовши ближче, я зрозуміла, що це був їжачок. Відразу ж мені захотілось взяти його на ручки, крикнути друзям, щоб підбігли сюди. Але все-таки я вирішила не турбувати маленького їжачка і мовчки гала за ним. Він проворними лапками рухався прямо на мене, напевно - мене не бачив. Я зрозуміла, що їжачок повзе до ягідок, і встигла роздивитись його маленьку мордочку з чорними очками та довгеньким носиком.
Відірватись від цього маленького чуда мене змусили друзі. Вони вже досхочу награлись у м*яч, і ми вирішили йти додому.
Усі розмовляли, вселились, а я йшла і думала про цю красу природи. Тож давайте берегти її, щоб і наші діти змогли побачити все те, що бачили ми!
Объяснение:
Я розумію слова Солов'я так. Коли цар проміняв цього сірого солов'я але з чистою та з справжньою душою на несправжнього але дуже гарного солов'я, зробив дуже велику помилку.Адже він вигнав солов'я (справжнього) з країни. Але коли цар дуже сильно захворів,то іграшковий соловейко нічим не зміг йому до А справжній як тільки взнав про це зразу же полетів туди щоб підбадьорити царя своєю піснею,або навіть до Так він зміг врятувати царя та щей того царя який вигнав його з країни.Соловей зробив дуже відважний та добрий вчинок.І він показав що любить царя не за корону на голові, а просто самого його.
Отже,не потрібно залишати у біді навіть тих хто тебе скривдив