1. Частина мови. 2. Група за значенням (сурядний і його розряд, підрядний і його розряд). 3. Група за будовою (простий, складний, складений). 4. Група за вживанням (одиничний, повторюваний, парний). 5. Що сполучає (однорідні члени речення, частини складного речення).
Зразок Чим люди частіше черпають з криниці, тим краща й чистіша в криниці вода. Чим… тим – сполучник, підрядний мети, простий, парний, сполучає частини складнопідрядного речення. Й – сполучник, сурядний єднальний, простий, одиничний, сполучає однорідні члени речення.
Називний: двісті дев'яносто чотири родовий: двохсот дев'яноста чотирьох давальний: двісті дев'яноста чотирьох знахідний: двісті дев'яносто чотири орудний: двомастами дев'яноста чотирма місцевий: двісті дев'яноста чотирьох називний: сімсот п'ятдесят три родовий: семисот п'ятдесяти трьох давальний: семистам п'ятдесяти трьом знахідний: сімсот п'ятдесят три орудний: семьюстами п'ятдесятьма трьома місцевий: сімсот п'ятдесяти трьох називний: сто вісімдесят шість родовий: ста вісімдесяти шести давальний: ста вісімдесяти шести знахідний: сто вісімдесят шість орудний: ста вісімдесятьма шістьма місцевий: ста вісімдесяти шести
1. Частина мови.
2. Група за значенням (сурядний і його розряд, підрядний і його розряд).
3. Група за будовою (простий, складний, складений).
4. Група за вживанням (одиничний, повторюваний, парний).
5. Що сполучає (однорідні члени речення, частини складного речення).
Зразок
Чим люди частіше черпають з криниці, тим краща й чистіша в криниці вода.
Чим… тим – сполучник, підрядний мети, простий, парний, сполучає частини складнопідрядного речення.
Й – сполучник, сурядний єднальний, простий, одиничний, сполучає однорідні члени речення.