Поділіть прислівники на групи за морфологічними типами, з’ясуйте правопис складних прислівників

Всмак, взнаки, донедавна, досита, наперед, повік-віки, наприкінці, по задаремно, по втричі, як-небудь, післязавтра, як-не-як, мовчки, внічию, навсидячки, ось-ось, велично, раптом, вдесятеро, жужмом, вздовж, чимдуж, ридма, по-нашому, ліворуч, вп’яте, навколішки, вряди-годи, загадково, кудись, щороку, надвоє, босоніж, по-своєму, навсебіч, по-друге, очевидно, заввишки, віч-на-віч.

1. Вгорі - обставина (де?), шумів - присудок, вітер - підмет, і - сполучник, зривав - присудок, листя - додаток (кого, що?), з - прийменник, з дерев - обставина (звідки).
2. Сонце - підмет, піднялося - присудок, і - сполучник, швидко - обставина (як?), висушило - присудок, росу - додаток (кого, що?), на - прийменник, на траві - обставина (де?).
3. Місяць - підмет, світив - присудок, у - прийменник, у вікно - обставина (куди?), і - сполучник, заливав - присудок, кімнату - додаток (кого, що?), своїм - прикметник, холодним - прикметник, світлом - додаток (чим?).
4. Через - прийменник, через хвилину - обставина (коли, через який проміжок часу?), ми - підмет, зупинилися - присудок, перед - прийменник, дерев'яним - прикметник, перед будиночком - обставина (де?).

Я вважаю, що кожен повинен знати все те, що відбувалося в давні часи. Адже у кожного з нас є свої традиції, звички. Якщо поглибитися в історію то можемо зробити висновок, що все ж таки народ змінився так же само, як і наші думки.
Доказом цього можуть бути, наші дідусі і бабусі які нам неодноразово розказували про минуле, згадуючи це все з сумом і жалем. Ми повинні пам'ятати і цінувати все, що колись було, а також не забувати традиції і звичаї. Ми повинні нести щось нове прокладаючи собі шлях і не забувати про наш рідний народ. Тож давайте будемо передавати з минулого все в майбутнє, щоб звичаї і традиції не стали для нас просто згадкою