Поділіть прислівники на три групи: 1) ті, що пишуться разом; 2) ті, що пишуться окремо; 3) ті, що пишуться через дефіс. запишіть їх. будь/де, хтозна/як, в/голос, до/гори, тишком/нишком, по/українському, по/латині, по/перше, куди/небудь, хтозна/коли, так/то, по/нашому, таким/чином, тим/часом, по/суті, на/жаль, раз/у/раз, сам/на/сам, на/зустріч, на/силу, с/краю, мимо/хіть, що/найкраще, аби/куди, ані/трохи, поки/що, що/ночі, як/найдовше, без/жалю, на/совість, на/гора, уві/сні, як/слід, на/двоє, у/трьох, без/перестанку, у/середині, по/господарськи, пліч/о/пліч, як/не/як, кінець/кінцем, поза/вчора, при/вселюдно, чим/раз, без/ліку, вряди/годи, в/основному, по/маленьку, з/роду/віку, на/жаль, до/речі, всього/на/всього.

1. Ті, що пишуться разом: вголос, догори, назустріч, насилу, скраю, мимохіть, щонайкраще, абикуди, анітрохи, щоночі, якнайдовше, надвоє, утрьох, безперестанку, усередині, позавчора, привселюдно, чимраз, помаленьку.
2. Ті, що пишуться окремо: таким чином, тим часом, по суті, на жаль, раз у раз, сам на сам, поки що, без жалю, на совість, уві сні, як слід, кінець кінцем, без ліку, в основному, на жаль, до речі.
3. Ті, що пишуться через дефіс: будь-де, хтозна-як, тишком-нишком, по-українському, по-латині, по-перше, куди-небудь, хтозна-коли, так-то, по-нашому, на-гора, по-господарськи, пліч-о-пліч, як-не-як, вряди-годи, зроду-віку, всього-на-всього.