Подписываем в тетради “Test. Module 6A”, ставим номер
задания и пишем.
Задание 1 – вставляем пропущенные буквы.
Задание 2 – пишем предложение и подчеркиваем слово, которое
считаем правильным.
Задание 3 – пишем существительные во множественном числе,
опираясь на правило, которое повторяли. Не списываем данные в
упражнении слова, а сразу пишем существительные во
множественном числе!
Задание 4 – пишем цифру и букву правильного ответа (писать
целиком во и ответы не нужно с переводом во Чьё это? (в ответе на этот во мы используем
либо притяжательные
местоимения «my, his, her, their, our, its», либо существительное с
апострофом «’» и s: например, “It Mike’s”);
How many bedrooms are there? – Сколько там кроватей? (ребенок
устно должен был тренировать еще на уроках, как было
в инструкции);
What’s in the box? – Что в коробке?
Задание 5 – читаем текст (текст подобен тому, который дети
писали в домашнем задании, когда описывали свой дом), ставим
цифры от 1 до 5 и пишем “Yes”, если согласны с
утверждением, “No”, если не согласны.
-Доброго дня! Чи це департамент архітектури та дизайну?
-Так звичайно. З якою метою ви до нас потрапили?
-Мені б хотілось запропонувати свої ідеї щодо поліпшення роботи вашого відділу.
-Це чудово, проте чи не могли б ви детальніше розповісти про ваші інновації?
-Мені здається, треба зменшити кількість лампочок на підлозі трамвайних станцій.
-Чому?
-Це до зекономити гроші на подальше будівництво і розвиток транспорту.
-Але чи не буде на станції занадто темно?
-Ні, такі лампочки не дуже яскраві. Звичайно, вони коштують не дуже дорого, проте ці гроші можна вкласти у встановлення в трамваях розеток для зарядки пристроїв.
-Ідея чудова, проте вам потрібно буде прийти завтра та оформити усі необхідні документи на подачу цієї заяви. На жаль, сьогодні бухгалтерія закрита.
-Добре. Дякую! До побачення! Гарного вам дня!
-Навзаєм!
Объяснение
Особисто для мене, доброзичливість - повсякденна справа і я не вбачаю у ній нічого складного. Та є такі люди, що лише у певному суспільстві стають доброзичливими, і при цьому докладають багато зусиль. Іноді я замислююся над тим, що це за тип людей. Якщо ти з малечку любиш поважаєш людей, то своє ставлення до них проявляєш тільки у теплих відносинах, і важливим інструментом тут слугує доброзичливість. Та напевно є люди, що відштовхують від себе суспільство, через різні причини - можливо, хтось не вгодив чи образа затаїлася на серці. Через, здавалося, такі різні дрібнички ці люди замикаються у собі і не хочуть ділитися своїм добром з іншими. Для них доброзичливість стає чимось неосяжним і далеким. Я зовсім не розумію таких людей, і вірю, що цу нашому суспільстві їх небагато.