Мій друг Мати справжніх друзів - це щастя. Я щасливий: у мене є такий друг. Його звуть Артур і живе він у сусідньому будинку. Наші батьки приятелюють, і ми потоваришували з ним ще давно - коли ходили у дитсадок. Я називаю Артура справжнім другом, бо справжні друзі завжди допомагають один одному та приймають один одного такими, як вони є. Артур саме такий, і я теж намагаюся бути таким. Нам подобається різна музика та книги, але ми поважаємо смаки один одного і ніколи не говоримо "та це дурниці, ось моє краще". Коли минулого року я захотів навчитися танцювати, Артур мене підтримував, коли з мене кепкували однокласники, хоча сам він танці не любить і вважає несерйозною справою. Ось чому я вважаю, що Артур - справжній друг, а не просто приятель.
0творча спадщина євгенія гребинки дуже різноманітно. більшу частину добутків письменника становлять байки, у яких він оригінально й художньо зовсім викриває споконвічні людські вади. але є у творчому наробітку гребінки й ліричні добутки. одним з найвідоміших і доконаних творів євгенія гребинки є «човен». домінуючим напрямком у лірику в часи написання поезії був романтизм, тому й «човен» витримана в традиціях романтизму цікаво, що незважаючи на те, що рішення ліричного героя є досить різка й категоричним, не втрачає від того свою красу й ліричність. імовірно, було б непогано, якби й ми вміли вирішувати свою долю з таким ліризмом і красою, тоді, напевно, наше життя сприймалося б нами якось по-іншому: мене вразило те, що письменник, що жив понад сто років тому, виразив відношення до життя, яке властиве мені й многим моїм однольоткам: я теж упевнений, що для досягнення своєї мети кожна людина повинен щось робити, навіть якщо він почуває непевність або страх. сам автор щиро зізнається у своїх побоюваннях, але вирішує не ховатися від миру, у надії на те, що зможе «виплисти» зі складних ситуацій, з якими він буде зіштовхуватися в життєвому морі: як човнове море, для мене мир білий з дитинства здавався страшним; так як сховатися? не можна ж століття цілий пробути із собою, одним. прощай, мій спокій, пускаюся в море! і, може, недоля й люте горе пограють із човном моєї. «човен» євгенія гребинки є глибоко ліричним добутком, що торкає читача своєю щирістю.
Мати справжніх друзів - це щастя. Я щасливий: у мене є такий друг. Його звуть Артур і живе він у сусідньому будинку. Наші батьки приятелюють, і ми потоваришували з ним ще давно - коли ходили у дитсадок. Я називаю Артура справжнім другом, бо справжні друзі завжди допомагають один одному та приймають один одного такими, як вони є. Артур саме такий, і я теж намагаюся бути таким. Нам подобається різна музика та книги, але ми поважаємо смаки один одного і ніколи не говоримо "та це дурниці, ось моє краще". Коли минулого року я захотів навчитися танцювати, Артур мене підтримував, коли з мене кепкували однокласники, хоча сам він танці не любить і вважає несерйозною справою. Ось чому я вважаю, що Артур - справжній друг, а не просто приятель.