Помилку в поділі слова для переносу допущено в рядку варіанти відповідей
Ки-їв, де-в’ять, змага-ння
перед-звін, вік-но, туман-ний
крає-вид, пере-класти, під-йом
су-джу, вольо-вий, куль-ка
Запитання 2
Правильно поділено для переносу всі слова рядка
варіанти відповідей
бадь-орий, міль-ярд, кольо-ри, яск-равий
під-казка, ґу-дзик, ки-яни, при-свячений
жит-тя, але-я, пере-крити, козаць-кий
опе-рація, ві-сь. львів-ський, щед-рість
Запитання 3
Помилку в поділі слова для переносу допущено в рядку
варіанти відповідей
від’-ємний, знай-дений, при-ємний
пі-джак, пере-ллють, від-дячити
гай-овий, три-гранний, сон-ний
бажа-ння, посі-яний, слаб-кість
Запитання 4
Помилку в поділі слова для переносу допущено в рядку
варіанти відповідей
хвиль-ка, по-хвалитися, са-джає
криль-ми, тінь-овий, узбереж-жя
чорно-книжник, дру-зями, мрі-ями
музей-ний, під-звітний, конь-як
Запитання 5
Помилку в поділі слова для переносу допущено в рядку
варіанти відповідей
че-сть, сер-йозний, приватиза-ція
облич-чя, небо-схил, край-небо
багат-ство, хвой-ний, ку-льовий
галь-ка, сльо-зи, солом’я-ний
Запитання 6
Допущено помилку в переносі слова в рядку
А при - йду, Лук’ - ян, від - дати, полум’ - яний
Б польо - вий, солов’ - їний, сі - м’я, насін - ня
В бій - ці, су - спільство, від’є - днати, лля - ти
Г буль - дог, піджив - лення, сон - ний, м’яч
Д Т.Г.Шев - ченко, без - іменний, трьох - сотий, паль - ці
варіанти відповідей
при - йду, Лук’ - ян, від - дати, полум’ - яний
польо - вий, солов’ - їний, сі - м’я, насін - ня
Т.Г.Шев - ченко, без - іменний, трьох - сотий, паль - ці
бій - ці, су - спільство, від’є - днати, лля - ти
Запитання 7
Графічні скорочення вимовляються:
а) скорочено;
б) повністю;
в) і повністю, і скорочено;
г) в різних випадках по-різному.
варіанти відповідей
скорочено
повністю
і повністю, і скорочено
в різних випадках по-різному
Запитання 8
Виберіть правильний варіант скороченого написання слів район, область, порівняйте, місто
варіанти відповідей
р., об., порівн.., міс.
р-н, обл., пор., м.
р.-н., о., порівн., міст
р-н, об., порівн., м.
Запитання 9
Правильно позначене місце перенесення в слові
варіанти відповідей
надз-вуковий
кра-йовий
розк-ласти
солом-'яний
Запитання 10
Правильно зроблено скорочення в рядку
варіанти відповідей
гр. (громадянин)
видан. (видання)
стол. (століття)
умовн.од. (умовні одиниці)
Запитання 11
Неправильно скорочене слово в рядку
варіанти відповідей
25 кг. (25 кілограмів)
рр. (роки)
ст. (століття)
див. (дивись)
2) Вірш належить до філософської лірики, бо основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя.
3) Поет каже, що боротьба - це не тільки певний фізичний процес, але й те, що є зв'язком для багатьох людей, об'єднаних спільною ціллю, яка втілюється в їхньому прагненні відстоювати право на щастя. Тому моральний обов'язок кожного, розвиваючи свої найкращі риси, прагнути зробити щасливою свою долю й долю людей, що оточують тебе.
4) Для Шевченка немає нічого ріднішого, аніж його рідна ненька Україна, тому він так ласкаво про неї говорить: "На нашій славній Україні..."
5) Твір пронизаний болісними почуттями смутку, відчаю та розпачу, які відчували молоді хлопці, прощаючись з родиною, адже не знали, чи побачать їх ще хоч раз...
— Яке, мабуть, щось цікаве? — запитала вона.
— Я маю написати твір про те, ким я хочу стати.
— Це чудово. І ким же ти мрієш стати? — поцікавилася мама.
— Не знаю, мамо, я ще не вирішила, — знітилася я.
— Нічого, в тебе ще буде час визначитися із цим. А хочеш, я розповім тобі, як я мріяла стати лікарем?
— Авжеж, розкажи, будь ласка, залюбки послухаю, — зраділа я.
— Так от, коли я була років на п'ять меншою від тебе, я мріяла стати лікарем. Улітку я іноді тиждень-два гостювала у бабусі. Там жила моя двоюрідна сестра Валя і менший братик Іванко.
— Це та тітка Валя, що на Полтавщині живе?
— Так, саме вона. Разом із нею ми гралися "в лікарню". Виготовляли різні ліки, настойки — з трав, ягід, — і лікували ними ляльок, кошенят чи курчат. Дуже захоплювала нас ця гра.
— І що, ви справді давали ті ліки кошенятам та курчатам? — запитала я.
— Та ні, то ми так уявляли — малі зовсім були. А одного разу ми з Валею ви¬рішили зробити операцію. Вона була хворою, а я — лікарем-хірургом і мала вида¬лити їй апендикс. Звичайно, все було лише грою.
За лікарню нам правила така собі халабуда, яку ми побудували з гілок і вкри¬ли ряднами. Тут ми й відкрили хірургічне відділення. Валя оголила свій живіт, а я взяла старенький ніж, яким ми кришили траву для ліків, і вже прискіпливо поча¬ла вивчати її живіт, де ж має бути той апендикс? Саме цієї миті до нас зазирнула тітка Галя, Валина мама.
— Ой, лишенько! Що ж ви тут робите? — злякано вигукнула вона.
— У нас тут лікарня, — дружно відповіли ми.
— А ніж вам навіщо? — зжахнулася вона.
— Та ми операцію вирішили зробити, апендикс видалити, — пояснили ми.
— Я вам покажу операцію! Це ж треба таке вигадати!
- Але ж це не насправді, ми тільки гралися, — почали виправдовуватися ми. Та все ж таки нам дісталося на горіхи. Тепер, коли я вже доросла і сама стала
матір'ю, я зрозуміла, чого так перелякалася тітка Галя, побачивши тоді нас. А нам було невтямки, за що ж воно перепало, — закінчила свою розповідь мама.
Насамкінець я хочу сказати, що моя мама таки стала лікарем-хірургом і вже багатьом людям врятувала життя. Я ще не знаю, ким хочу стати, тож вирішила на¬писати твір про маму. її мрія здійснилася!