Я дуже люблю квіти. Мої улюблені - це ромашки. Вони вражають мене своєю чарівною простотою. Найбільше я люблю дрібненькі ромашки, які збирають у полі. Такі квіточки мають голівку розміром з десять копійок.
Пелюстки у ромашок тоненькі, наче голочки. Самі вони білі. А серединка цієї квітки жовта. Є й великі ромашки. Вони також дуже гарні. Коли я гуляю лісом, завжди приношу додому мої улюблені квітки. Бабуся робить з них цілющий відвар, а я насолоджуюсь їх прекрасним виглядом.
Например: Моєму братові Дмитру 9 років. Він навчається у 4-му класі. Мій брат дуже хороший і тямущий хлопець. Він дуже допитливий і забавний. Ми дуже добре ладнаємо, так як він завжди може поспівпереживати мені, і підтримати у важку хвилину. Але Діма іноді буває розсіяним і забудькуватим, особливо, коли сідає робити уроки.Справа відбувалася в четвер. Коли Діма повернувся зі школи, бабуся неодноразово нагадувала йому про те, що потрібно зробити домашнє завдання. Але Діма лише відмахувався, говорячи про те, що дуже сильно втомився після навчального дня і йому потрібно трохи відпочити. Збираючись на ринок, бабуся ще раз нагадала Дімі про те, щоб він приймався за уроки. Але як тільки бабуся пішла, мій брат сів за комп'ютерні ігри.Таке дозвілля тривало аж до повернення мами. Вона нагадала Дмитрику, що у нього сьогодні тренування. Схаменувшись, Дмитро швидко зібрався і пішов на тренування.Тренування остаточно вимотала мого брата, однак мама все одно посадила його за виконання домашнього завдання. Порбивши уроки, він поринув у глибокий сон.Несподівано серед ночі Діма прокинувся з тією думкою, що забув вивчити вірш на завтрашній урок літератури. Мама була розлючена таким вчинком.На ранок Діма захворів. У нього боліло горло, і піднялася висока температура. І звичайно ж він залишився вдома. Мораль історії в тому, що не потрібно відкладати справи до останнього моменту, а потрібно робити все вчасно.
Твір-мініатюра на тему "Мої улюблені квіти":
Я дуже люблю квіти. Мої улюблені - це ромашки. Вони вражають мене своєю чарівною простотою. Найбільше я люблю дрібненькі ромашки, які збирають у полі. Такі квіточки мають голівку розміром з десять копійок.
Пелюстки у ромашок тоненькі, наче голочки. Самі вони білі. А серединка цієї квітки жовта. Є й великі ромашки. Вони також дуже гарні. Коли я гуляю лісом, завжди приношу додому мої улюблені квітки. Бабуся робить з них цілющий відвар, а я насолоджуюсь їх прекрасним виглядом.
Моєму братові Дмитру 9 років. Він навчається у 4-му класі. Мій брат дуже хороший і тямущий хлопець. Він дуже допитливий і забавний. Ми дуже добре ладнаємо, так як він завжди може поспівпереживати мені, і підтримати у важку хвилину. Але Діма іноді буває розсіяним і забудькуватим, особливо, коли сідає робити уроки.Справа відбувалася в четвер. Коли Діма повернувся зі школи, бабуся неодноразово нагадувала йому про те, що потрібно зробити домашнє завдання. Але Діма лише відмахувався, говорячи про те, що дуже сильно втомився після навчального дня і йому потрібно трохи відпочити. Збираючись на ринок, бабуся ще раз нагадала Дімі про те, щоб він приймався за уроки. Але як тільки бабуся пішла, мій брат сів за комп'ютерні ігри.Таке дозвілля тривало аж до повернення мами. Вона нагадала Дмитрику, що у нього сьогодні тренування. Схаменувшись, Дмитро швидко зібрався і пішов на тренування.Тренування остаточно вимотала мого брата, однак мама все одно посадила його за виконання домашнього завдання. Порбивши уроки, він поринув у глибокий сон.Несподівано серед ночі Діма прокинувся з тією думкою, що забув вивчити вірш на завтрашній урок літератури. Мама була розлючена таким вчинком.На ранок Діма захворів. У нього боліло горло, і піднялася висока температура. І звичайно ж він залишився вдома. Мораль історії в тому, що не потрібно відкладати справи до останнього моменту, а потрібно робити все вчасно.