Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні
А Утомлена від виснажливої праці вона ніяк не могла заснути.
Б Польова криничка була біля вибалку зарослого по низині очеретом.
В Очі бригадира вимережані кривавими прожилками весело посміхалися.
Г Натомлений блуканням по морю синьому я приліг під тінню осокора старого.
Д За якийсь день-другий спалене нічними й ранковими заморозками листя геть облетіло.

Коли мамині руки пригортають тебе до серця, здається, що весь світ лише зернятко соняшника і ніщо тобі не загрожує, ніхто тебе не скривдить. Стає так по-особливому затишно та спокійно, що починаєш вірити, що все це назавжди лишиться з тобою.А як радіє маленька дитина у матері на руках, бо знає малеча, що в безпеці та любові, що ці ніжні та теплі руки не полишать її та ніколи не скривдять. Дитинка спокійно засинає під мамину колискову, та коли, водночас, сильні та ласкаві мамині руки міцно притискають її до грудей.Немає в світі потрібних порівнянь, щоб описати ці почуття, коли мамині руки гладять тебе по голові, і ти, змучений життям, припадаєш до її колін, мовчки вибачаєшся за те, що довго не приїздив та дозволяєш собі пустити сльозу.

Здраствуйте, я журналіст журнала " Життя акторів "
-Добрий день, а я актор театру .
-Дозвольте задати вам кілька питань?
- Звісно питайте.
- Довго ви училися на актора театру ? Чи подобалось вам учитися?
- Учився довго - майже п'ять років.
Спочатку учитися не хотілося, але колу розпочалась практика, я дуже зацікавився вибраною професією.
- А хто вас подштовхнув учитися на актора ?
- Мама, вона у мене акторка .
- Як цікаво. А ніколи не хотіли змінити професію?
- Ні! Я зрозумів, що мое покликання .
- Дякую вам за інформацію.
- Нема за що.