Серед «Пам’яток української мови»: актові документи і грамоти, художня література, публіцистична література, полемічна література, наукова література та ін. Кожне видання, як правило, супроводжується вступним археографічними і лінгвістичними дослідженнями. Подаються словнички давніх і малозрозумілих лексем, списки скорочень, література, покажчики власних і географічних назв, ілюстрації. Рукописні тексти публікуються у транслітерації, друковані — факсимільне[4].
У 2015 році вийшло перше у вітчизняній медієвістиці найповніше зібрання пам’яток української мови найдавнішого періоду (Х–ХІІІ ст.) — "Хрестоматія з історії української мови Х–ХІІІ ст.", яке підготував В. В. Німчук в НАН України[5].
бувати в бувальцях-видать виды
вивести на сухеньке-вивести на чистую воду
дурний, аж крутиться-глуп как пробка
з дощу та під ринву-из огня да в полымя
Катюзі по заслузі-собаке собачья смерть
робить, як мокре горить-из рук всё валится
на думку-взбрести в голову
терпець увірвався-терпение лопнуло
тут тобі і рішенець-тут тебе и крышка
у гурті і каша добре їсться-артельная каша лучше
хоч раз та гаразд-хоть редко да метко
чого душа забажає-чего душе угодно
як з очей так і з думки-из рук все валится
як оком моргнути-в мгновение ока
як сіль у оці-бельмом в глазу
ятрити рану-бередить рану
Серед «Пам’яток української мови»: актові документи і грамоти, художня література, публіцистична література, полемічна література, наукова література та ін. Кожне видання, як правило, супроводжується вступним археографічними і лінгвістичними дослідженнями. Подаються словнички давніх і малозрозумілих лексем, списки скорочень, література, покажчики власних і географічних назв, ілюстрації. Рукописні тексти публікуються у транслітерації, друковані — факсимільне[4].
У 2015 році вийшло перше у вітчизняній медієвістиці найповніше зібрання пам’яток української мови найдавнішого періоду (Х–ХІІІ ст.) — "Хрестоматія з історії української мови Х–ХІІІ ст.", яке підготував В. В. Німчук в НАН України[5].