Холодна зима покинула природу. На зміну їй прийшла весна. Пригріло тепле сонечко. Набралися сили бруньки на деревах. І вже появляються молоді листочки. Тепер дерева не будуть голими. Весна принесла їм нове зелене вбрання. Кольорові барви квітів прикрашають землю. Блакитні проліски, жовтий первоцвіт, фіолетові фіалки стають ніжними краплями на весняному зеленому покривалі. Навкруги лунає щебет птахів, дзюрчать весняні струмки. Природа пробудилася після зимового сну. Після морозних холодів прийшли погожі дні. Їх принесла весна. Ліс зазеленів. Уквітчався кольоровими барвами перших весняних квітів: пролісків, фіалок. Дерева та кущі набирають сили, щоб зацвісти буйним цвітом. Повернулися із теплих країв птахи. Дзвінко защебетали. Прокинулися після зимової сплячки тварини. Усі радіють пробудженню природи.
“Як гукнеться, так і відізветься”, – говорить стара російська приказка. А ще можна сказати – “Що посієш, те й пожнеш”. У багатьох мовах є подібні прислів’я, і хоча вони мають багато варіантів, сенс тут один – що ти віддаєш людям, те й отримуєш.
Стосується це всіх сторін нашого життя. А ще це називають законом бумеранга – як ти ставишся до людей, так і вони по відношенню до тебе. Адже не дарма ще в Біблії написано “золоте” правило – возлюби ближнього свого, як самого себе.
Будь-яка людина без любові відчуває себе нікому не потрібною і незахищеною. Всі ми мріємо про те, щоб нас помітили, виділили, визнали і, звичайно ж, оцінили по достоїнству. Але як ми самі ставимося до оточуючих? Адже це дуже важливо. Великий Сенека говорив про те, “що людина, яка думає тільки про себе і шукає в усьому своєї вигоди, не може бути по-справжньому щасливою”.
Всі ми, рано чи пізно, приходимо до розуміння цього правила, хтось раніше, а хтось пізніше. Діти і підлітки, на мою думку, дуже часто вчаться на своїх помилках. Я це гаю, та й сам раніше набивав подібні шишки.
Не завжди ж хочеться до старій людині – поступитися місцем в транспорті або піднести сумку. Хочеться скоріше дістатися додому, до комп’ютера, і включити улюблену гру. Не завжди реагуєш на прохання батьків про до а потім ображаєшся, що у відповідьне отримуєш розуміння. Це відбувається не миттєво, може пройти кілька днів або тижнів, але бумеранг повертається завжди.
Пригріло тепле сонечко. Набралися сили бруньки на деревах. І вже появляються молоді листочки. Тепер дерева не будуть голими. Весна принесла їм нове зелене вбрання. Кольорові барви квітів прикрашають землю. Блакитні проліски, жовтий первоцвіт, фіолетові фіалки стають ніжними краплями на весняному зеленому покривалі.
Навкруги лунає щебет птахів, дзюрчать весняні струмки. Природа пробудилася після зимового сну.
Після морозних холодів прийшли погожі дні. Їх принесла весна.
Ліс зазеленів. Уквітчався кольоровими барвами перших весняних квітів: пролісків, фіалок. Дерева та кущі набирають сили, щоб зацвісти буйним цвітом.
Повернулися із теплих країв птахи. Дзвінко защебетали. Прокинулися після зимової сплячки тварини. Усі радіють пробудженню природи.
“Як гукнеться, так і відізветься”, – говорить стара російська приказка. А ще можна сказати – “Що посієш, те й пожнеш”. У багатьох мовах є подібні прислів’я, і хоча вони мають багато варіантів, сенс тут один – що ти віддаєш людям, те й отримуєш.
Стосується це всіх сторін нашого життя. А ще це називають законом бумеранга – як ти ставишся до людей, так і вони по відношенню до тебе. Адже не дарма ще в Біблії написано “золоте” правило – возлюби ближнього свого, як самого себе.
Будь-яка людина без любові відчуває себе нікому не потрібною і незахищеною. Всі ми мріємо про те, щоб нас помітили, виділили, визнали і, звичайно ж, оцінили по достоїнству. Але як ми самі ставимося до оточуючих? Адже це дуже важливо. Великий Сенека говорив про те, “що людина, яка думає тільки про себе і шукає в усьому своєї вигоди, не може бути по-справжньому щасливою”.
Всі ми, рано чи пізно, приходимо до розуміння цього правила, хтось раніше, а хтось пізніше. Діти і підлітки, на мою думку, дуже часто вчаться на своїх помилках. Я це гаю, та й сам раніше набивав подібні шишки.
Не завжди ж хочеться до старій людині – поступитися місцем в транспорті або піднести сумку. Хочеться скоріше дістатися додому, до комп’ютера, і включити улюблену гру. Не завжди реагуєш на прохання батьків про до а потім ображаєшся, що у відповідьне отримуєш розуміння. Це відбувається не миттєво, може пройти кілька днів або тижнів, але бумеранг повертається завжди.