Бачите, друзі, дрібними горошинами сипле з неба невгамовний дощик. Тополя поруч з ганком скуйовдилася від вітру і показує срібний виворіт своїх ще не відлетілих за вітром листків. Чи не здається вам, шановні, що цей дощ назавжди. Але погляньте вгору: там крізь невеликий отвір в хмарах вже поспішає на землю сонячний промінь. І чудовий сонячний блиск вже заграв над клумбою з квітучими трояндами, над парковими доріжками, міськими вулицями і провулками. А день-то, виявляється, зовсім ще літній! Рано сумувати про наступні холоди. Ходімте, милі мої, до лісу, наберемо грибів, попрощаймося з горихвістками, що відлітають в далеку Палестину, а ще - з дроздами, шпаками і зозулями. Вони принесуть нам на крилах наступну весну.
Край села, біля стежки стоїть самотня закинута криниця. Всякий подорожній не може пройти повз неї. Всіх вона напоїть досхочу.
Вода в ній чиста та прозора. На смак як мед.
Існує давня легенда про неї.
Колись давно забрали в матері єдиного сина в соладати. Довго мати тужила за сином, а потім пішла його виглядати. Довго вона стояла нерухомо і чекала на нього. Так вона і застигла нерухома на місці і перетворилася на стару криницю.
З тих пір і вона завжди вислухає всі туги подорожнього, втомить спрагу.
Ось у моему дворі широко розкинулась криниця Вона оброслася квітами, кущами та іншими рослинами.Ось поряд з криницею росте калина та зацвітає барвінок. А підійшовши до криниці можна відчути свіжі аромати фіалок троянд тюльпанів та побачити молоденького дубка. Криниця уже стара але вода у ній прозора,криштальна.Вона обкладена важкими та великими каменюками,які уже врослись у Землю. Зовнішньо криниця мaє чудовий вигляд. Я дуже часто люблю ходити та потопати у тих чудових ароматах квітів.
Маленький твір - опис на тему "Чекає дощ зірватися щомиті"
Небо стало темно-сірого кольору, без єдиної прожилки хмар. Птахи, вони завжди відчувають наближення дощу, зграями кружляють навколо дахів, наче попереджаючи, що ось-ось піде дощ. Десь зовсім поруч блиснула блискавка і так загуркотіло, немов здригнулася земля. Повітря стало теплим і сухим. І відразу настала тиша: ні шереху, ні єдиного звуку. Чекає дощ зірватися щомиті. Все навколо завмерло в очікуванні перших крапель дощу.
Бачите, друзі, дрібними горошинами сипле з неба невгамовний дощик. Тополя поруч з ганком скуйовдилася від вітру і показує срібний виворіт своїх ще не відлетілих за вітром листків. Чи не здається вам, шановні, що цей дощ назавжди. Але погляньте вгору: там крізь невеликий отвір в хмарах вже поспішає на землю сонячний промінь. І чудовий сонячний блиск вже заграв над клумбою з квітучими трояндами, над парковими доріжками, міськими вулицями і провулками. А день-то, виявляється, зовсім ще літній! Рано сумувати про наступні холоди. Ходімте, милі мої, до лісу, наберемо грибів, попрощаймося з горихвістками, що відлітають в далеку Палестину, а ще - з дроздами, шпаками і зозулями. Вони принесуть нам на крилах наступну весну.
Відповідь:
В мене буде багато відповідей вибиреш.
Край села, біля стежки стоїть самотня закинута криниця. Всякий подорожній не може пройти повз неї. Всіх вона напоїть досхочу.
Вода в ній чиста та прозора. На смак як мед.
Існує давня легенда про неї.
Колись давно забрали в матері єдиного сина в соладати. Довго мати тужила за сином, а потім пішла його виглядати. Довго вона стояла нерухомо і чекала на нього. Так вона і застигла нерухома на місці і перетворилася на стару криницю.
З тих пір і вона завжди вислухає всі туги подорожнього, втомить спрагу.
Ось у моему дворі широко розкинулась криниця Вона оброслася квітами, кущами та іншими рослинами.Ось поряд з криницею росте калина та зацвітає барвінок. А підійшовши до криниці можна відчути свіжі аромати фіалок троянд тюльпанів та побачити молоденького дубка. Криниця уже стара але вода у ній прозора,криштальна.Вона обкладена важкими та великими каменюками,які уже врослись у Землю. Зовнішньо криниця мaє чудовий вигляд. Я дуже часто люблю ходити та потопати у тих чудових ароматах квітів.
Маленький твір - опис на тему "Чекає дощ зірватися щомиті"
Небо стало темно-сірого кольору, без єдиної прожилки хмар. Птахи, вони завжди відчувають наближення дощу, зграями кружляють навколо дахів, наче попереджаючи, що ось-ось піде дощ. Десь зовсім поруч блиснула блискавка і так загуркотіло, немов здригнулася земля. Повітря стало теплим і сухим. І відразу настала тиша: ні шереху, ні єдиного звуку. Чекає дощ зірватися щомиті. Все навколо завмерло в очікуванні перших крапель дощу.