Поставте розділові знаки у складносурядних реченнях. Запишіть їх у такій послідовності: а) кома ставиться у складносурядному реченні; б) кома не ставиться; в) тире у складносурядному реченні. 1. Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил (Г. Масленко).
2. Над обрієм Києва сходить зоря у зеніт і вічний Славута тече у грядущі століття (П. Перебийніс).
3. Обережно проминаємо густі зарослі і очам відкривається рівний та широкий лан (Ю. Збанацький).
4. Зліва при мокрій долинці кінчались жита і починалась лука (М. Коцюбинський).
5. Думав доля зустрінеться — спіткалося горе (Т. Шевченко).
6. А літо йде полями і гаями і вітер віє і цвіте блакить (А. Малишко).
7. І потім сміючись вдарила палицею по гілці струснула цілу шапку снігу і сонячна холодна курява окутала нас (О. Гончар).
8. А вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В. Сосюра).
2. Степан Васильченко - майстер малих жанрів прози. (С. Васильченко - майстер короткої новели та невеликої повісті, в основі яких лежить психологічний конфлікт. Умовно новели письменника можна поділити на такі групи:
1) життя села та його соціальні настрої;
2) школа, діти і вчителі;
3) трагедія народних талантів;
4) викриття імперіалістичної війни.
Його проза відрізняється своєю щирістю, душевністю, доброзичливим гумором, тонким психологізмом, внутрішньою делікатністю. Головна ознака їх - бути гранично правдивими до життя.)
3. Повість "Талант" - твір про долю таланту з народу. (С. Васильченка завжди хвилювала тема талановитої людини з народу. Головною проблемою повісті "Талант" є трагічна доля народних талантів, а саме талант Тетяни - співачки - і трагізм її долі в тогочасному суспільстві. Смерть героїні повісті - це звинувачення суспільства. У письменника болить душа, що талановита українська молодь зростала у неуцтві і темряві, не маючи доступу до освіти і культури.)
III. Степан Васильченко - класик нашої літератури. (Поезія оповідань письменника в їхній людяності, стислості, емоційності, душевності. Його твори сповнені віри в завтрашній день України, яку письменник дуже любив.)
Передзим"я. Ліс зустрічає тебе колючими поривами вітру, блідими фарбами, безгомінням. Вистава закінчилася, завіса спущена, завмирають останні акорди осені. Скромне суцвіття деревію та сизі плоди ожини, далека луна літа. А під ногами листя, листя… Суцільний сірий килим.
Ошатний був осінній лист, вифарбуваний у гарячі тони жовтого, золотавого, червоного кольорів. Зелений пігмент хлорофіл нестійкий і недовговічний. Восени він зруйнувався першим, а інші пігменти забарвили листя. Та скоро лист згас і помер. Падаючи на землю, він забрав з собою чимало шкідливих речовин. Тому лист слугує цінним добривом.
Доброї зими тобі, лісе! До весняного свята!