Поставте розділові знаки в реченні Після того як Іван сказав поклавши руку на серце мамі про його двійку вона все одно не відпустила його на вулицю до Петра
Напевне, людина не вижила б, якби в неї не було родини і друзів, адже просто неможливо бути самому. У школі, на роботі, просто на вулиці нам буває необхідна до друга. Дружба — не просто слово, здатність бути близьким із нерідною тобі людиною відрізняє людей від тварин. Справжній друг ніколи не зрадить, прийде на до в будь-якій ситуації, захистить, якщо треба, підтримає, коли ти сподіватимешся на його підтримку. Він буде ділитися з тобою і добрим, і поганим, буде спілкуватися з тобою, навіть якщо трапиться розлучитися дуже надовго. Часто друзі стають настільки близькими, що краще буде назвати їх побратимами, навіть братами.Але пам’ятаймо, що друзі так само потребують нашої підтримки, як і ми їхньої.Не можна забувати про друга, ставити свої інтереси вище за його, сперечатися з другом через дурниці. Із другом слід поводитись так, як сам хотів би, щоб він поводився із тобою.
1. Галя — найменша з Чумаків, "Галя Чумаківна", як її звали на вулиці, — постояла, послухала читання, уперто заломивши брови і роздимаючи ніздрі, як норовистий коник, зиркнула на покуть і вийшла собі. (Іван Багряний, "Сад Гетсиманський")
2. Минули вже село і зближалися до того місця, де тухольська кітловина замикалася, пропускаючи тільки вузькою скалистою брамою потік у долину. (Іван Франко, "Захар Беркут")
3. Поважні корови та воли, гойдаючи головами, йшли до своїх загород. (Іван Чайковський, "За сестрою")
5. Вiн дуже гарно смiється, хапаючись руками за тин, ворота, рiжок хати чи дерево, а коли нема якоїсь пiдпiрки, тодi нею стає його присохлий живiт. (Михайло Стельмах, "Гуси-лебеді летять")
6. Юнак, здобувши освіту і спізнавши багато пригод, поволі забував про свою дівчину. (Степан Процюк, "Аргонавти. Третя історія Марійки і Костика")
Відповідь:
1. Галя — найменша з Чумаків, "Галя Чумаківна", як її звали на вулиці, — постояла, послухала читання, уперто заломивши брови і роздимаючи ніздрі, як норовистий коник, зиркнула на покуть і вийшла собі. (Іван Багряний, "Сад Гетсиманський")
2. Минули вже село і зближалися до того місця, де тухольська кітловина замикалася, пропускаючи тільки вузькою скалистою брамою потік у долину. (Іван Франко, "Захар Беркут")
3. Поважні корови та воли, гойдаючи головами, йшли до своїх загород. (Іван Чайковський, "За сестрою")
4. Червоно, підпливаючи рожевим надвечірнім мороком, заходило сонце. (Григір Тютюнник, "Климко")
5. Вiн дуже гарно смiється, хапаючись руками за тин, ворота, рiжок хати чи дерево, а коли нема якоїсь пiдпiрки, тодi нею стає його присохлий живiт. (Михайло Стельмах, "Гуси-лебеді летять")
6. Юнак, здобувши освіту і спізнавши багато пригод, поволі забував про свою дівчину. (Степан Процюк, "Аргонавти. Третя історія Марійки і Костика")