При обговоренні цього питання думки майже всіх присутніх на засіданні співпали. 2) Половина із числа випускників школи вступила до вищих навчальних закладів. 3) Наше видавництво може налагодити випуск тримовних словників. 4) За півтора року ми досягли бажаного результату. 5) Кошти мають бути використані за цільовим призначенням. 6) Доповідач висловив власну думку. 7) Моя пропозиція, я вважаю, є найкращою. 8) Коли я читав книгу, на думку спадало несподіване. 9) На площі зібрався багаточисленний натовп школярів. 10) Відповідальних осіб призначили відповідно до висновків комісії.
З країв даху опустили свої вуса-щупальця потворні дельфіни; їх хвости, здійняті вгору, чітко видно на тлі неба. Спинс дельфінів осідлали оголені жіночі фігури з тризубами в руках, а вздовж карнизів розсілися велетенські жаби. З колон бадьоро виповзають ящірки, морди носорогів дивляться з капітелей, а зі стін під вікнами висунулися голови слонів. Ні, це не нічний кошмар, і не опис картин сюрреалістів. Це – легендарний «Будинок з химерами». Єдиний у своєму роді, незвичайний, дивний, фантастичний і оповитий легендами.Чого тільки вам не розкажуть кияни про цей шедевр архітектури! І те, що Владислав Городецький побудував його на згадку про потонулу дочку (нібито тому й русалки з дельфінами оселилися на даху будинку), і те, що архітектор уклав парі, що зможе побудувати будинок на ділянці, непридатній для забудови через надто крутий схил. Існує й більш прагматична версія: нібито будинок – це грандіозна реклама нового на той час матеріалу – цементу. Адже вся обробка будинку виконана саме з нього. А власник одного з перших у Києві цементних заводів навіть безкоштовно постачав цемент на будівництво.Після революції будинок націоналізували. Там у різний час розташовувалися і штаб військово-трудової дружини, і Ветеринарне управління, і комунальні квартири, і поліклініка. А після реконструкції – з 2004 р. – унікальна будівля стала Малою резиденцією прийомів Президента України. Неможливо пройти повз, не затримавши погляд на дивовижно прекрасному будинку – творінню неабиякої фантазії любителя сафарі, парі та міфології. І, хто знає, можливо, коли на Київ спускається ніч, загадкові химери розправляють свої затерплі крила і злітають у небо, кружляючи понад містом і лякаючи випадкових перехожих. А з першими променями вранішнього сонця знову встромлюють свої пазуристі лапи в бетонні стіни фантастичного будинку.
З країв даху опустили свої вуса-щупальця потворні дельфіни; їх хвости, здійняті вгору, чітко видно на тлі неба. Спинс дельфінів осідлали оголені жіночі фігури з тризубами в руках, а вздовж карнизів розсілися велетенські жаби. З колон бадьоро виповзають ящірки, морди носорогів дивляться з капітелей, а зі стін під вікнами висунулися голови слонів. Ні, це не нічний кошмар, і не опис картин сюрреалістів. Це – легендарний «Будинок з химерами». Єдиний у своєму роді, незвичайний, дивний, фантастичний і оповитий легендами.Чого тільки вам не розкажуть кияни про цей шедевр архітектури! І те, що Владислав Городецький побудував його на згадку про потонулу дочку (нібито тому й русалки з дельфінами оселилися на даху будинку), і те, що архітектор уклав парі, що зможе побудувати будинок на ділянці, непридатній для забудови через надто крутий схил. Існує й більш прагматична версія: нібито будинок – це грандіозна реклама нового на той час матеріалу – цементу. Адже вся обробка будинку виконана саме з нього. А власник одного з перших у Києві цементних заводів навіть безкоштовно постачав цемент на будівництво.Після революції будинок націоналізували. Там у різний час розташовувалися і штаб військово-трудової дружини, і Ветеринарне управління, і комунальні квартири, і поліклініка. А після реконструкції – з 2004 р. – унікальна будівля стала Малою резиденцією прийомів Президента України. Неможливо пройти повз, не затримавши погляд на дивовижно прекрасному будинку – творінню неабиякої фантазії любителя сафарі, парі та міфології. І, хто знає, можливо, коли на Київ спускається ніч, загадкові химери розправляють свої затерплі крила і злітають у небо, кружляючи понад містом і лякаючи випадкових перехожих. А з першими променями вранішнього сонця знову встромлюють свої пазуристі лапи в бетонні стіни фантастичного будинку.