Нечуй-Левицький збагачує мову твору, використовуючи стильві різновиди мовлення . Для прикладу . можна навести такі дієслівні синоніми: бити: «вхопила з полиці горшка і хрьопнула ним об землю»; «свиснула по купі горшків кочергою»; «Кайдашиха лупила… горшки»; «Мелашка частувала миски…»; кричати: «вони разом верещали, гвалтуали, лаялись»; пищала Кайдашиха…», «мовчала б уже та не гавкала,- кричала Мотря»; «їх лайкаОкремі вирази, а то й цілі діалоги нагадують живу народну розмову, немов підслухану письменником: «Та випийтебо, свахо, більше. Невже оце ви зоставляєте стільки на сльози?» Або: «Це, мабуть, свекрушище тобі наговорило на вербі груші, а на осиці кислиці…» У повісті «Кайдашева сім’я» використано також пісенну творчість. Так, Мотря співає жартівливу народну пісню про свекруху. Лаврін словами пісні звертається до Мелашки: «Десь ти, моя мила, з рожі та з барвінку звита, що додержала мене до самого світу». Навіть мовчазний Карпо пригадує слова пісні, коли думає про Мотрю: «Ой, важу я на цю дівчину вражу, та не знаю, чи буде моєю…» Мати Мелашки, стара Балашиха, розглядаючи свою дочку після розлуки, також говорить словами народної пісні: «У нас була, як рожа цвіла, а тепер така стала, як квітка в’яла».Нечуй-Левицький використовує і такі види фольклору, як казки та замовляння. Словами казки розповідає Мотря батькам про свекруху: «В мене свекруха - люта змія: ходить по хаті, полум’ям на мене дише, а з носа гонить дим кужелем».
На початку ХХІ століття бути волонтером стає модно. Можемо гати, як відомі зірки Голівуду змагаються у ділах благодійності або приймають участь в різних акціях волонтаріату.Можна сказати, що коріннями волонтаріат сягає до початку людства. Спочатку в нього не було інституційних рамок. Він розвивався в церковних і позаурядових організаціях.Є дані, що в 1859 році французький письменник-журналіст Анрі Дюнан, вражений кривавими картинами битви при Сольферіно, запропонував ідею створення Червоного Хреста — організації, яка працювала б на волонтерських засадах і надавала першу медичну до пораненим бійцям. Принципами, сформульованими Дюнаном, керуються сьогодні волонтерські організації у всьому світі.В 1920 році швейцарець П’єр Цересоль організував табір, в якому приймали участь австрійські, англійські, французькі та німецькі волонтери. Вони мали на меті спільними силами відбудувати село під Верденом у Франції, яке було знищене під час війни. Деякі з волонтерів були солдатами, які нещодавно боролися один проти одного. Попри те, вони зуміли об’єднатися і працювати в згоді для блага людей, які втратили свої домівки.Після ІІ Світової війни виникло дуже багато різних організацій, що просували ідею волонтаріату, яка залишається дієвою до сьогоднішнього дня. Однією з них є ЮНЕСКО, яке засновано для того, щоб реалізувати «інтелектуальну і моральну солідарність людства» з метою запобігання виникнення третьої світової війни. Мала вона до також у координуванні та налагодженні співпраці між волонтерськими організаціями CCIVS (Coordinating Committee for International Voluntary Service). Заснування Європейського Союзу і його розширення новими державами мало немалий вплив на розвиток організацій, що займалися волонтаріатом. Це дало змогу об’єднати державні інституції в мережу співпраці, проведення спільних дій та розширення обсягів діяльності. Органи Європейського Союзу розробили також вказівки, що допомагають діяльності цього типу організаціям на територіях Європейської Спільноти. Були розпочаті різні програми, які допомагають у фінансуванні цих заходів. Волонтерство яке остатніми роками здобуло велику підтримку в нашій країні, може вважатися справжньою ознакою часу, свідченням зростання соціальної свідомості та солідарності людей. В цьому контексті неможливо не згадати нещодавні події, а саме: «18 лютого 2011 року, в Києві пан Олів’є Адам, координатор системи ООН, відкрив міжнародну конференцію „Волонтерство — шлях до благодійності для всіх“, яка об’єднала 250 учасників. Під час конференції обговорювались питання щодо волонтерства як соціального капіталу суспільства та його соціальної й економічної складової, розглядали сучасні проблеми розвитку інфраструктури волонтерства в Україні, також дискутували стосовно ролі вищих навчальних закладів, релігійних організацій у розвитку волонтерського руху в Україні». Варто звернути увагу на те, що відкриття конференції в Києві відбувалась в рамках святкування 10-ї річниці Міжнародного року волонтерів, проголошеного Організацією Об`єднаних Націй. У своєму зверненні координатор системи ООН пан Олів’є Адам повідомив, що «ООН є сильним і постійним союзником волонтерського руху». Він зазначив, що «в Україні, дух волонтерства безсумнівно зростає, проте попереду ще довгий шлях до моменту, коли волонтери стануть стійким ресурсом. Тому ООН закликає уряд при розробці програм взяти до уваги і залучати такий цінний актив як волонтерство, який сприяє підтримці давньої традиції співпраці, згуртованості громад». Сприяло розвитку волонтаріату і виникання молодіжних організацій, рухів (Пласту, Української молоді — Христові).
