Потрібно написати оголошення про брендовий одяг (рекламу про одяг) використовуючи прислівники : в міру, на вибір, не до вподоби, не до речі , до смаку, до лиця. оголошення для 7 класу
Кожна людина хоча б один раз у своєму житті замислювалась над тим, що для неї щастя і чи існує воно взагалі як таке. Це досить-таки непросте запитання, це одвічна тема. Ще давньогрецькі філософи намагалися пояснити це поняття, зрозуміти його сенс, вони пов'язували його зі станом урівноваженості, гармонії людської душі.
Можна з упевненістю сказати, що щастя — це насамперед особливий стан душі, який передбачає певну піднесеність настрою, радість і, звичайно ж, душевний спокій. Однак кожен із нас не повинен забувати про те, що слід вміти знаходити це щастя, намагатися побачити його в простих речах.
Неможливо визначити поняття щастя спільним станом для всіх людей в цілому. Річ у тому, що для кожного одне й те саме поняття матиме свій особливий зміст, важливий і зрозумілий лише для нього. Можливо, почуття радості, щастя викликає у когось споглядання на весняну природу, милування її неповторною красою. Це ж так чудово гати за її змінами і щоразу відкривати для себе щось нове. Приємно радіти цим змінам. Ось, приміром, пройшов легкий травневий дощик і наповнив повітря свіжістю, приємною прохолодою. І вмить яскравіше зазеленіла трава, з'явилися барвисті квіти... А може, для когось щастя становитиме спілкування з близькими людьми, зі своєю родиною. Як же важливо іноді просто побути з рідними, поговорити, висловити їм усе те необхідне, усе те, на що так часто не вистачає часу і про що потім так жалкуєш...
Можливо, хтось вбачає своє щастя у придбанні якоїсь речі, дуже йому необхідної. Воно здатне забезпечити людині радість або естетичну насолоду.
Так чи інакше, треба завжди пам'ятати про те, що щастя існує, треба тільки вміти побачити його, знайти, радіти життю в усіх його проявах, а не марно очікувати чогось, сподіваючись на якісь казкові марення.
Ось і знову весна. Все навколо оживає після довгої зимової сплячки. Природа пробуджується. Люди відриваються від своїх моніторів комп'ютерів, телевізорів, від політичних новин, від віртуальних «стрілялок» і «бродилок». Нарешті всі згадують, що є сади і парки, ліси і береги річок, озера і набережні морів. Люди починають частіше виходити зі своїх квартир, гуляти на свіжому повітрі, радіти теплу і весняному сонцю.
На блакитному небі тепер пливуть білі хмаринки. Шовковистою травою зеленіють клумби і узбіччя доріг. Розсілися пташки на проводах, ніби куми на лавочці. Вони перегукуються між собою різними голосами, вітають весняне тепло. Та й бабусі біля під'їздів теж вибралися на сонечко, сидять, перемовляються і насолоджуються гарною погодою. Підлітки, хлопчики і дівчатка, чекають вечора, коли бабусі підуть з крамничок. Тоді й вони розсядуться вільно, будуть махати ногами, тикати в кнопки телефонів і спілкуватися.
А на дитячих майданчиках радісно верещать діти, вони носяться туди-сюди. Як приємно знову відчувати під ногами щільний грунт, не ковзати по слизькій поверхні. Немає тепер і снігу, інею, ожеледі, ноги самі несуть.
Іноді йдуть прохолодні весняні дощі, стає кругом сиро. Після дощів піднімається ще вище травичка, вгору тягнуться стебла майбутніх квітів. Вчора ще бруньки на кущах були ледве помітні. Озирнутися не встигли - а вони вже стали розкриватися. Завжди було цікаво побачити, як розкривається весняна брунька. Але, напевно, довелося б сидіти під кущем не менш доби.
Кожна людина хоча б один раз у своєму житті замислювалась над тим, що для неї щастя і чи існує воно взагалі як таке. Це досить-таки непросте запитання, це одвічна тема. Ще давньогрецькі філософи намагалися пояснити це поняття, зрозуміти його сенс, вони пов'язували його зі станом урівноваженості, гармонії людської душі.
Можна з упевненістю сказати, що щастя — це насамперед особливий стан душі, який передбачає певну піднесеність настрою, радість і, звичайно ж, душевний спокій. Однак кожен із нас не повинен забувати про те, що слід вміти знаходити це щастя, намагатися побачити його в простих речах.
Неможливо визначити поняття щастя спільним станом для всіх людей в цілому. Річ у тому, що для кожного одне й те саме поняття матиме свій особливий зміст, важливий і зрозумілий лише для нього. Можливо, почуття радості, щастя викликає у когось споглядання на весняну природу, милування її неповторною красою. Це ж так чудово гати за її змінами і щоразу відкривати для себе щось нове. Приємно радіти цим змінам. Ось, приміром, пройшов легкий травневий дощик і наповнив повітря свіжістю, приємною прохолодою. І вмить яскравіше зазеленіла трава, з'явилися барвисті квіти... А може, для когось щастя становитиме спілкування з близькими людьми, зі своєю родиною. Як же важливо іноді просто побути з рідними, поговорити, висловити їм усе те необхідне, усе те, на що так часто не вистачає часу і про що потім так жалкуєш...
Можливо, хтось вбачає своє щастя у придбанні якоїсь речі, дуже йому необхідної. Воно здатне забезпечити людині радість або естетичну насолоду.
Так чи інакше, треба завжди пам'ятати про те, що щастя існує, треба тільки вміти побачити його, знайти, радіти життю в усіх його проявах, а не марно очікувати чогось, сподіваючись на якісь казкові марення.
Ось і знову весна. Все навколо оживає після довгої зимової сплячки. Природа пробуджується. Люди відриваються від своїх моніторів комп'ютерів, телевізорів, від політичних новин, від віртуальних «стрілялок» і «бродилок». Нарешті всі згадують, що є сади і парки, ліси і береги річок, озера і набережні морів. Люди починають частіше виходити зі своїх квартир, гуляти на свіжому повітрі, радіти теплу і весняному сонцю.
На блакитному небі тепер пливуть білі хмаринки. Шовковистою травою зеленіють клумби і узбіччя доріг. Розсілися пташки на проводах, ніби куми на лавочці. Вони перегукуються між собою різними голосами, вітають весняне тепло. Та й бабусі біля під'їздів теж вибралися на сонечко, сидять, перемовляються і насолоджуються гарною погодою. Підлітки, хлопчики і дівчатка, чекають вечора, коли бабусі підуть з крамничок. Тоді й вони розсядуться вільно, будуть махати ногами, тикати в кнопки телефонів і спілкуватися.
А на дитячих майданчиках радісно верещать діти, вони носяться туди-сюди. Як приємно знову відчувати під ногами щільний грунт, не ковзати по слизькій поверхні. Немає тепер і снігу, інею, ожеледі, ноги самі несуть.
Іноді йдуть прохолодні весняні дощі, стає кругом сиро. Після дощів піднімається ще вище травичка, вгору тягнуться стебла майбутніх квітів. Вчора ще бруньки на кущах були ледве помітні. Озирнутися не встигли - а вони вже стали розкриватися. Завжди було цікаво побачити, як розкривається весняна брунька. Але, напевно, довелося б сидіти під кущем не менш доби.