‼️Потрібно виписати окличні речення‼️ Третьокласник Василько запитав у батька:
– Тату, а що я робитиму влітку?
– Відпочиватимеш і працюватимеш,– відповів батько. – Завтра поїдемо зі мною в поле. Добре?
– Добре! – зрадів Василько.
Васильків батько працював агрономом. Він вставав удосвіта і їхав у поле.
Василько крізь сон почув, як хтось доторкнувся до його плеча. Ой, як не хочеться вставати! Але пригадав Василько, що сьогодні вони з батьком їдуть у поле. Підвівся, подивився довкола. Надворі ще темно. На небі зірки сяють, а на сході червоніє.
Василько вмився, поснідав з батьком. Ось вони вже і на подвір'ї. Василько показує на рожеве небо на сході й питає:
– Тату, що воно таке? Чому небо червоне? Невже там пожежа? Батько усміхнувся:
– А хіба ти ніколи не бачив, як сонце сходить?
– Не бачив,– відповів Василько.
– Дивись,– сказав батько. – Побачиш раз – захочеться бачити щодня.
Потім вони стояли на околиці села. Перед ними зеленіло пшеничне поле. Сонячні промені блищали в крапельках роси. В блакитному небі співав жайворонок. Василько стояв, мов зачарований.
– Ой, красиво ж! – тихо промовив він. – Невже щодня так красиво?
– Щодня! – відповів батько.
– Скільки ж ранків я проспав! – з жалем промовив Василько.
Объяснение:
Добре!
Ой, як не хочеться вставати!
Ой, красиво ж!
Щодня!
Скільки ж ранків я проспав!