Повним є речення Навколо тільки дрімучий тютюн і мак.
Трохи вище від ставка – млин.
Марудна справа – жити без баталій.
У дилині – луки, трави по пояс.
Вопрос №2 ?
Неповним є речення
В городі тиша й мовчазний передзвін сердець.
А згори сипле та сипле, витрушує душу з дзвіночків.
Лиш боротись – значить жить.
У нього очі – наче волошки в житті.
Вопрос №3 ?
Односкладним називним є речення
Твої спогади світлі, але щемливі.
Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем.
У тихім сквері серед віт мармурова Венера.
У синіх відрах листя лопушинне
Вопрос №4 ?
Односкладним називним є речення
Батьківщину і матір не вибирають.
Навколо запахло чебрецем і м’ятою
По селу застрибало відлуння цокоту сокири.
Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.
Вопрос №5 ?
Односкладним називним є речення
Довгий яр, білою черемхою залитий.
Пахло чебрецем і свіжою м’ятою.
Більше роби, та менше говори.
Весілля справляли по-старосвітському.
Вопрос №6 ?
Односкладним є речення.
За обрієм наші найпотаємніші мрії.
Мораль – в піску зарита.
Я – не мудрець, я лиш поет
Не даруйте жовті тюльпани – квіти розлуки.
Так живуть у вічній боротьбі прихильники двох життєвих шляхів. Кожен з цих людей має свої погляди, думки, які відстоює, усі вони правильні і помилкові одночасно. А існують люді сірі, байдужі. Які не обрали собі жодного з запропонованих життям шляхів. Якщо чорний - то зло, білий - добро, то сірий - щось середнє, і саме ця середина не є золотою. Ці люди збились із шляху й блукають, блукають у темряві, а як наткнеться на таке чиясь душа палка, гаряча, то відчує самий холод і байдужість. Це гірше, ніж зло, гірше, ніж будь-які його прояви. То як впізнати таку людину? Просто: дивитись у дзеркало душі - очі, і якщо це дзеркало пусте й не бачить нічого перед собою, крім темряви, то минайте, минайте його. Тяжко буде врятувати таку загублену душу, світло тисячі ліхтарів не вразить її. Вона сіра. Безкольорова. Сірий колір не личить у якості кольора душі. Одяг можна носити сірий, будеш собі неначе перепілочка гарний. Та чи має сенс зовнішня краса, коли очі твої холодні, мертві?
Родина, сім'я - це велика сила. Тільки вона є надійним і незрадливим захистом від усяких життєвих негараздів.
Взаємини батьків і дітей - це споконвічна проблема, від позитивного вирішення якої залежить благополуччя нашої держави, адже сім'я - це державна структура.
Дружні, спокійні, врівноважені стосунки між батьками і дітьми - це запорука здорового морального клімату в суспільстві. Не може людина творчо працювати, навчатися, якщо її щось пригнічує, тривожить, якщо не все гаразд у сімейних стосунках.
Батьки завжди бажають своїм дітям щасливої долі, просять у Бога благословення для своїх синів і дочок, мріють бачити їх щасливими і здоровими, добрими і порядними людьми.
Батьківська суворість іноді сприймається дітьми негативно, бо вони не завжди вміють і бажають прислухатися до мудрих порад, не хочуть вчитися на чужих помилках. У таких випадках між батьками та дітьми виникають непорозуміння, і, як правило, саме мама й тато усувають ці конфлікти, тактовно й доброзичливо пояснюють дітям, хто в чому помиляється.
Я вважаю, що найголовнішим у сімейному вихованні мусить бути взаємоповага між старшим та молодшим поколінням, уміння зрозуміти, вислухати одне одного, підтримати ти. Любов - ось те почуття,, яке робить сім'ю міцною, нездоланною у будь-яких життєвих випробуваннях.
Тільки родина - опора в житті кожної людини. І те, якою буде погода в домі, яким теплим та ясним буде родинне вогнище, залежить і від батьків, і від дітей.