Повний розбір речення

вологі березневі вітри дмухають з відти на київ, на володимирську гірку, розбуджуючи в душі все те ласкаве, миле, далеке, що досі мов би дрімало десь у глибинах, а з першим подихом весни знов підіймається, пробивається на поверхню

Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. Мабуть, в мене ще мак цвів у голові. Розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. Я одразу вхопив очами, що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже поклав очі на наклейки з автівками, а батьки були проти купувати їх. Тож я витратив гроші на ці наклейки. Та коли прийшов додому, якось мені неспокійно на душі було. Соромно, хоч і грошей було на одну панюшку. І наклейки зовсім не радували. Тоді я пішов до мами та виклав їй усе як на духу. Від сорому моє обличчя налилося жаром. Та мама сказала, що нічого страшного. Якщо я зрозумів, що на чужому нещасті щастя не збудуєш, тож нехай це буде для мене урок. Вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. Та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. В мене ніби камінь звалився з душі.

Твір-мініатюра на тему весна

Весна – це пора пробудження природи. Після глибокого зимового сну під сніговим покривом відтає замерзла земля. Зігрівшись під теплими променями сонця, оживають дерева. З-під снігу переглядають перші квіти весни – білі проліски.

З далеких теплих країв повертаються перелітні птахи приносять з собою свої мелодійні дзвінкі пісні. Всюди відчувається запах весни. Великі бруньки на деревах і кущах швидко розкриваються, перетворюючись в яскраво-зелені молоде листя. Зацвітають сади, і їх солодкий аромат розносить на всі сторони теплий весняний вітерець