Повторити вживання розділових знаків у складносурядних і складнопідрядних реченнях. Розставити, де потрібно, розділові знаки: 1.Неприємно коли гавкають на тебе чужі пси. 2.Таке розкішне над нами небо і такі ми до безмежності молоді! 3.В повітрі дощ і гречка пахне тепло. 4.Минулася буря і сонце засяяло. 5.Хто зневажає рідний край ті серцем немічні каліки. 6.Там де люди привітні та щедрі моя Батьківщина. 7.Тільки невсипуще море шумить вдалині та зорі тремтять у нічній прохолоді. 8.Свій меч історія підносить і долу падає ярмо. 9.Недарма ж давно помічено моряками що судно йде хутчіше коли пливе до рідних берегів. 10.Ставок гребелька і вітряк з-за гаю крилами махає.
поширене, ускладнене)
2.Хіба є хто на землі крилатіший за людину? (просте, питальне, двоскладне, поширене, ускладнене)
3.Добре нам мати на світі хорошого друга, друзів — ще краще. (складне,розповідне,неокличне,односкладне, поширене, неускладнене)
4.Треба слову ніжності додати, щоб уміло друзів пригортати.
(складне,розповідне,неокличне,односкладне,поширене,ускладнене)
5.Чи є слова, якими гоять рани?
(складне,питальне, односкладне, поширене, ускладнене)
6.Товариство не для користі вибираю, а для душі.
(просте, розповідне, неокличне, односкладне, поширене, ускладнене)
7.Поміж людьми, як кажуть, добре й нам.
(просте, розповідне, неокличне, односкладне, двоскладне, поширене, ускладнене)
8.Колись мене назвав він братом, і слово це – як зірка у путі.
(складне,розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, ускладнене)