1. У льотчиків серце несхитне й тверде рука неухильно машину веде і тільки вогонь висяває в очах коли вони вниз поглядають на шлях.
2. Відчувай у думці кожен порух тонко розумій усе навкруг той хто лає не завжди твій ворог той хто хватить не завжди твій друг.
3. Потім літо поверне на осінь і в степу де торохтів комбайн і де кишіли ящірки цвіркуни коники раптом стане тихо й порожньо.
Переписати речення, розставити розділові знаки.
1. Три старших лицарі стернею продудніли три старших лицарі над яром зупинились коли над ним туман піднявся білий а за селом в степу стріляли бились.
2. Люди всі по-своєму уперті народившись помирає кожна а живуть століття після смерті ті що роблять те чого "не можна".
3. Опівночі втікаючи від себе не обертайся не притишуй крок бо коли йдеш самим краєчком неба так легко впасти в прірву між зірок.
4. Наше життя це рух ми постійно біжимо поспішаємо працюємо але інколи нам потрібно зупинитись і просто озирнутись навколо і ми побачимо цю неймовірну красу яка оточує нас.
2.«Поезія — звучання душі, адже душа не буває німою!».
3.«Знаєте давньогрецьку легенду про гору Парнас?».
4.« Олімпійським богам це не сподобалося, і вони наказали крилатому коневі Пегасу повернути гору на місце».
5.«Проте не забувайте, що навчитися римувати — ще не означає стати поетом.»
Докладний переказ тексту
Багато людей задає собі питання про роль поезії у нашому житті, адже і думки, і почуття чудово можна висловити прозою.
Їм здається, що краще посидіти за комп’ютером, ніж читати якісь віршики. Просто зайва трата часу. Але невже цим людям ніколи не доводилося відчути радість чи сум від почутих або прочитаних (можливо, мимоволі) кількох рядків поезії.
Поезія — це дивне звучання нашої душі, а душа ніколи не буває німою! Поетичні рядки пробуджують смуток і радість, заспокоюють або викликають біль. Цей неповторний дотик до людської душі неможливо передати словами. Поезія — це дзеркало розмаїтого духовного світу.
Досить згадати давньогрецьку легенду про гору Парнас, на якій щовесни водили танки сестри Аполлона, музи, прекрасні юні богині, покровительки мистецтв. Вони співали, Аполлон підігравав їм, перебираючи струни своєї золотої кіфари.
Кожному, звичайно, відомий вислів «зійти на Парнас». Це означає — бути прекрасним поетом, композитором, дорівнятися талантом до муз та Аполлона.
Одного разу музи так прекрасно співали, що навкруги застигло все, зачароване дивним виконанням. Гора Гелікон від того дива почала швидко рости й доросла до неба. Олімпійським богам це не сподобалося, і вони наказали крилатому коневі Пегасу повернути гору на місце. Кінь ударив копитом й загнав гору в землю, а на місці удару забило джерело. З того часу ця чудодійна вода допомагає поетам, додаючи натхнення та наснаги.
Мабуть, кожному хочеться посмакувати водою з цього джерела? Може, хтось пробує віршувати? Це дуже добре. Але потрібно пам’ятати, що навчитися римувати рядки, не означає бути поетом. Не хизуйтеся перед друзями кожним створеним вами рядком, не поспішайте надсилати до редакції. Поети пишуть не заради слави, а для душі!
!
Записати речення,розставити розділові знаки.
1. У льотчиків серце несхитне й тверде рука неухильно машину веде і тільки вогонь висяває в очах коли вони вниз поглядають на шлях.
2. Відчувай у думці кожен порух тонко розумій усе навкруг той хто лає не завжди твій ворог той хто хватить не завжди твій друг.
3. Потім літо поверне на осінь і в степу де торохтів комбайн і де кишіли ящірки цвіркуни коники раптом стане тихо й порожньо.
Переписати речення, розставити розділові знаки.
1. Три старших лицарі стернею продудніли три старших лицарі над яром зупинились коли над ним туман піднявся білий а за селом в степу стріляли бились.
2. Люди всі по-своєму уперті народившись помирає кожна а живуть століття після смерті ті що роблять те чого "не можна".
3. Опівночі втікаючи від себе не обертайся не притишуй крок бо коли йдеш самим краєчком неба так легко впасти в прірву між зірок.
4. Наше життя це рух ми постійно біжимо поспішаємо працюємо але інколи нам потрібно зупинитись і просто озирнутись навколо і ми побачимо цю неймовірну красу яка оточує нас.
Відповідь:
План тексту
1.«Навіщо оті вірші? Кому здалася ваша поезія?...».
2.«Поезія — звучання душі, адже душа не буває німою!».
3.«Знаєте давньогрецьку легенду про гору Парнас?».
4.« Олімпійським богам це не сподобалося, і вони наказали крилатому коневі Пегасу повернути гору на місце».
5.«Проте не забувайте, що навчитися римувати — ще не означає стати поетом.»
Докладний переказ тексту
Багато людей задає собі питання про роль поезії у нашому житті, адже і думки, і почуття чудово можна висловити прозою.
Їм здається, що краще посидіти за комп’ютером, ніж читати якісь віршики. Просто зайва трата часу. Але невже цим людям ніколи не доводилося відчути радість чи сум від почутих або прочитаних (можливо, мимоволі) кількох рядків поезії.
Поезія — це дивне звучання нашої душі, а душа ніколи не буває німою! Поетичні рядки пробуджують смуток і радість, заспокоюють або викликають біль. Цей неповторний дотик до людської душі неможливо передати словами. Поезія — це дзеркало розмаїтого духовного світу.
Досить згадати давньогрецьку легенду про гору Парнас, на якій щовесни водили танки сестри Аполлона, музи, прекрасні юні богині, покровительки мистецтв. Вони співали, Аполлон підігравав їм, перебираючи струни своєї золотої кіфари.
Кожному, звичайно, відомий вислів «зійти на Парнас». Це означає — бути прекрасним поетом, композитором, дорівнятися талантом до муз та Аполлона.
Одного разу музи так прекрасно співали, що навкруги застигло все, зачароване дивним виконанням. Гора Гелікон від того дива почала швидко рости й доросла до неба. Олімпійським богам це не сподобалося, і вони наказали крилатому коневі Пегасу повернути гору на місце. Кінь ударив копитом й загнав гору в землю, а на місці удару забило джерело. З того часу ця чудодійна вода допомагає поетам, додаючи натхнення та наснаги.
Мабуть, кожному хочеться посмакувати водою з цього джерела? Може, хтось пробує віршувати? Це дуже добре. Але потрібно пам’ятати, що навчитися римувати рядки, не означає бути поетом. Не хизуйтеся перед друзями кожним створеним вами рядком, не поспішайте надсилати до редакції. Поети пишуть не заради слави, а для душі!
Пояснення: