1)Життя великого Кобзаря, немовби своєрідний моральний кодекс, поезії Шевченка роблять людей кращими, ласкавішими, доброзичливішими. 2)"Твори Шевченка,-говорив Костянтин Станіславський,- вічно будитимуть у серцях людей благородні великі почуття". 3)Творчість Тараса Шевченка має не тільки літературно-мистецьке, а й величезне суспільне значення.(За Б.Степанишиним) Синтаксичний розбір: Речення просте,двоскладне,ускладнене однорідними означеннями,повне,поширене. Підмет простий- творчість,присудок простий- має. Другорядні члени речення.група підмета: додаток- Тараса Шевченка. група присудка: додаток - значення,означення - літературно-мистецьке, величезне, суспільне,,обставина -не тільки.
Мистецтво ритора (оратора) полягає в його володінні усним словом як засобом впливу на слухачів. Воно ґрунтується на культурі мислення, глибокій і різносторонній освіченості, засвоєнні досвіду найкращих ораторів минулого і ораторів сучасних, бездоганному знанні мови і досконалому володінні мовленням, а також на оволодінні культурою спілкування. Оратор має бути наділений розумом, ерудицією, даром слова, певним рівнем майстерності, бути комунікабельним. Сьогодні, коли суспільство живе в умовах девальвації слова, особливо важливим є особиста порядність оратора, його безкомпромісність, щирість, спроможність обстоювати власні погляди, вміння зрозуміти проблеми людей, до яких він звертається.
Риторика, як і філософія та логіка, належить до класичних наук, які з найдавніших часів були основоположними загальноосвітніми дисциплінами. Мистецтво риторики було відомим в Стародавньому Єгипті, Індії та Китаї, проте справжньою батьківщиною красномовства вважають Стародавню Грецію.
Риторика була вагомою складовою частиною суспільного життя Давньої Греції. Як і епос, драма, музика, скульптура й архітектура, вона вважалась мистецтвом, творчістю, її називали "царицею всіх мистецтв".
За стародавніх часів риторику поділяли на три галузі: судова риторика, риторика політична, урочиста риторика.
Античні ритори виступали на політичних зібраннях, форумах та судових процесах. Найпершу теорію риторики створили V ст. до н. є. в Сіракузах. Найвидатнішим ритором був Горгій, який, удосконаливши теорію ораторського мистецтва, познайомив з нею Афіни. Він зумів перетворити риторику на мистецтво, яке силою впливу зрівнялося з поезією.
2)"Твори Шевченка,-говорив Костянтин Станіславський,- вічно будитимуть у серцях людей благородні великі почуття".
3)Творчість Тараса Шевченка має не тільки літературно-мистецьке, а й величезне суспільне значення.(За Б.Степанишиним)
Синтаксичний розбір:
Речення просте,двоскладне,ускладнене однорідними означеннями,повне,поширене. Підмет простий- творчість,присудок простий- має. Другорядні члени речення.група підмета: додаток- Тараса Шевченка. група присудка: додаток - значення,означення - літературно-мистецьке, величезне, суспільне,,обставина -не тільки.
Відповідь:
Мистецтво ритора (оратора) полягає в його володінні усним словом як засобом впливу на слухачів. Воно ґрунтується на культурі мислення, глибокій і різносторонній освіченості, засвоєнні досвіду найкращих ораторів минулого і ораторів сучасних, бездоганному знанні мови і досконалому володінні мовленням, а також на оволодінні культурою спілкування. Оратор має бути наділений розумом, ерудицією, даром слова, певним рівнем майстерності, бути комунікабельним. Сьогодні, коли суспільство живе в умовах девальвації слова, особливо важливим є особиста порядність оратора, його безкомпромісність, щирість, спроможність обстоювати власні погляди, вміння зрозуміти проблеми людей, до яких він звертається.
Риторика, як і філософія та логіка, належить до класичних наук, які з найдавніших часів були основоположними загальноосвітніми дисциплінами. Мистецтво риторики було відомим в Стародавньому Єгипті, Індії та Китаї, проте справжньою батьківщиною красномовства вважають Стародавню Грецію.
Риторика була вагомою складовою частиною суспільного життя Давньої Греції. Як і епос, драма, музика, скульптура й архітектура, вона вважалась мистецтвом, творчістю, її називали "царицею всіх мистецтв".
За стародавніх часів риторику поділяли на три галузі: судова риторика, риторика політична, урочиста риторика.
Античні ритори виступали на політичних зібраннях, форумах та судових процесах. Найпершу теорію риторики створили V ст. до н. є. в Сіракузах. Найвидатнішим ритором був Горгій, який, удосконаливши теорію ораторського мистецтва, познайомив з нею Афіни. Він зумів перетворити риторику на мистецтво, яке силою впливу зрівнялося з поезією.