Папужку я побачила у книжці на ілюстрації. Він дивився на мене своїми великими чорними очима. Яскраві кольори пір’їного вбрання просто зачарували мене. Високий чубчик на голові підкреслював його величність. Дзьоб маленький та гострий. Дуже міцний. Лапки чіпкі. Адже він полюбляє показувати карколомні трюки. Ця екзотична пташка дуже відрізняється від наших птахів. Веселого папужку має моя подруга. Пташка ще маленька. Невеликого розміру. Вкрита жовтим яскравим пір’ям. Маленькі чорні оченята дивляться довкола. Дзьоб невеликий, проте міцний. Він птах екзотичний, чубчик на голові нагадує нам про це. Папужка часто видає звуки, схожі на слова. А ще він любить висіти на гілці, йому допомагають чіпкі лапки з гострими кігтиками. Я з подругою часто гаємо за його веселими витівками.
Скласти продовження уривку із тексту, використовуючи займенники, пропоную так: Поданий текст⇒ Які дивовижні звуки нашої рідної мови! Які вони мелодійні й милозвучні! Кожен звук її ніби малює собою цілу картину. Він створює свої шедеври не тільки в нашій мові, а й у голосах природи. Продовження⇒ Наша рідна мова - це душа народу. Вона велична та красива. Нею пишуть гарні твори видатні майстри слова, розмовляє та висловлює думки цілий народ! Тож давайте плекати та оберігати нашу перлину - мову солов'їну. Займенники⇒ наша, вона, нею, нашу.
Поданий текст⇒ Які дивовижні звуки нашої рідної мови! Які вони мелодійні й милозвучні! Кожен звук її ніби малює собою цілу картину. Він створює свої шедеври не тільки в нашій мові, а й у голосах природи.
Продовження⇒ Наша рідна мова - це душа народу. Вона велична та красива. Нею пишуть гарні твори видатні майстри слова, розмовляє та висловлює думки цілий народ! Тож давайте плекати та оберігати нашу перлину - мову солов'їну.
Займенники⇒ наша, вона, нею, нашу.