Позначте рядок, у якому всі іменники належать до І відміни : * Галина, Марія, Либідь, Лідія
Матуся, матір, сестра, сусідка
Душа, доня, дитя, дорога
Квітка, пташка, земля, базіка
Інше:
Визначте рядок, у якому всі іменники II відміни *

Дума, Київ, кіннота, облога;
Совість, кобзар, осередок, отаман
Козак, літопис, військо, лірник
Народність, вал, фортеця, шабля
Інше:
Закінчення –ЕЮ у формі ОРУДНОГО відмінка однини мають усі іменники в рядку *

завдання, вечеря, голова
тополі, пальма, кузня
пісня, душа, кручі
лелека, вишня, кущ
Позначте рядок, у якому подано незмінювані іменники *

Баку, Токіо, Київ, Кіото;
листоноша, сирота, староста, нечупара;
метро, поле, вікно, кашне;
табу, пальто, портмоне, кіно.
Іменники середнього роду життя, обличчя, колосся належать до *

1 відміни
2 відміни
3 відміни
4 відміни.
Укажіть ряд іменників, у кожному з яких правильно визначена відміна: *

вишня (перша), лікарня (друга), козеня (четверта);
пудель (друга), дуель (третя), корабель (третя);
каченя (четверта), сотня (перша), ніч (третя).
сутінь (третя), камінь (третя), велетень (друга);
До мішаної групи належать такі іменники: *

жир, квас, гілля, дядько, плече, гуляш
ткач, прізвище, пуща, товариш, пісняр, суша
межа, круча, листоноша, суддя, кишеня, гараж
груша, пісня, алича, віче, земля.
До м’якої групи належать такі іменники: *

пісня, земля, друкарня, степ, круча, хвиля;
столяр, робітниця, жінка, машина, лівша, комар;
теща, свекруха, вихор, суддя, біль, гараж;
край, учитель, воля, звичай, життя, надія.
Установити відповідність між словами та відмінами іменників: *

Вірність, народність, здобич, честь; Ім’я, соколя, ягня, теля; Шабля, доброта, пісня, фортеця; Ватажок, військо, отаман, кобзар;
I відміна
II відміна
III відміна
IV відміна
I відміна
II відміна
III відміна
IV відміна

Мій день у школі починається о восьмій годині. Я приходжу дещо раніше і тому маю змогу трохи поспілкуватися з друзями. Ми обговорюємо останні шкільні й домашні новини. Незабаром лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу.

Наші вчителі — дуже мудрі люди. Від них ми дізнаємося всього того, що буде нам потрібно в житті. У залежності від предмету ми розгортаємо підручники, географічні карти, зошити і слухаємо дуже уважно. Інколи ми навіть забуваємо про перерву, так нам цікаво.

На перерві я захоплено розповідаю своїм друзям про новини спорту, адже я затятий уболівальник. Лунає наступний дзвінок, і ми знову заповнюємо наші світлі й затишні класи. Частіше в нас буває п'ять або шість уроків.

Шкільних днів у житті учня дуже багато. Декому може здатися, що вони схожі один на один. Але це зовсім не так. Кожний день у школі збагачує мене новими знаннями й враженнями. Я хочу, щоб усе моє шкільне життя було таким само цікавим і щасливим.

Объяснение:

Мені дуже подобається байка Г. Сковороди "Голова і Тулуб". У ній письменник порівнює людей, які вихваляються зовнішнім, та тих, хто збагнув неоціненність та важливість внутрішнього світу людини. Пихатий Тулуб вихваляється перед Головою своєю одежею, своїми розмірами і своїм нібито важливим значенням, тоді як Голова розуміє (на те вона й голова!), що одяг та пиха не роблять людину людиною. Як казали давні римляни, борода не створює філософа. Тобто зовнішні риси не варто ставити вище за внутрішні, духовні. Цікавою видалась мені і байка "Жайворонки", схожа за проблематикою. Досвідчений Жайворонок каже: "Не той орел, хто літає, а той, хто легко сідає..." Про значення титулів (точніше майже повну відсутність того значення) розповідає нам байка "Олениця та Кабан", у якій Кабан став бароном, проте залишився "свинею" — як в прямому, так і в переносному значенні... Прекрасну філософську ідею сродної праці Г. Сковорода висловив і у байці "Бджола та Шершень"

До появи байок Г. Сковороди в тогочасній українській літературі байки існували лише як елемент інших великих творів. Григорій Сковорода створив настільки яскраві приклади цього жанру, що їх самобутність не викликала жодного сумніву! У своїх байках Сковорода алегорично висловлює основні ідеї своєї філософії: ідею сродної праці, необхідність цінувати духовне вище за матеріальне, ідею самопізнання та духовного вдосконалення людини, роздуми над проблемами виховання та самої сутності людського життя. Це такі важливі питання! Як же філософ зміг втілити їх в такому, на перший погляд, розважальному жанрі, як байка? Насамперед він майстерно добирав сюжети для своїх байок. В образах тварин, птахів, рослин ми одразу ж впізнаємо певні риси людської вдачі, певні типи людей. Тому читач отримує одразу "два в одному": і цікавий сюжет, і повчальний зміст. Для досягнення більшого виховного ефекту Г. Сковорода ділить байку на дві частини: в одній він викладає сюжет, у другій — мораль до цього сюжету, пояснення та підтвердження тих думок, що вже самі на в уважного читача. Повчальну частину сам письменник назвав "сила". І дійсно, байки Сковороди мають надзвичайну силу: силу очищувати людей, змінювати на краще їхні душі, виправляти їхні життєві принципи...