Позначте, у яких з поданих слів буквосполучення дж, дз позначають один звук: (1) джем, (2) підземний, (3) дзвонар, (4) віджити *
у першому та третьому
у першому та другому
в усіх словах
у другому та четвертому
Букви я,ю,є позначають по два звуки в кожному слові рядка *
юний, Нюрнберг, браконьєр, єресь
зграя, різьбяр, черв'як, мільярд
ялина, бювет, п'ятнадцять, валлієць
зв'язок, ярлик, маєток, в'юн
кар'єр, ювілей, сузір'я, бюро
На третій склад падає наголос у слові *
каталог
підошва
феномен
однаковий
індустрія
Оберіть рядок, у якому слова мають по 9 звуків *
дядечко, продають, обмінюють, тринадцять
південний, джерельний, пів'ящика, мавпячий
Феодосія, відшукаю, розмовляв, батькового
вірність, м'якість, контрастний, звання
невільник, найкращий, провидіння, розщеплює
Другий склад наголошений у слові *
котрий
відгомін
кілометр
недруг
одинадцять
Позначте рядок, у всіх словах якого на місці пропуску треба писати букву и: *
сел..зень, віт..рець, в..шневий
кр..вавий, х...тренький, заст...лати
кл..котіти, бр...ніти, тр..вога
в..ликий, міт...л, леб..диний
Уподібнення приголосних відбувається в усіх словах рядка *
сніг, книжці, ллється
ремінчик, кузня, екзамен
кігті, боротьба, мороз
козацький, селянський, зцідити
кінський,милуєшся, доріжка
Укажіть, у якому рядку в усіх словах приголосні тверді. *
сказати, полотно, сон, велосипед, весна
сонце, мріяти, море, розмова, береза
працювати, життя, хазяїн, монета, година
поличка, сила, рік, струна, смужка
навчатися, влітку, людина, серце, зірочка
11.15 – одинадцята (година) п'ятнадцять (хвилин); п'ятнадцять хвилин по одинадцятій; п'ятнадцять хвилин на дванадцяту; чверть по одинадцятій; чверть на дванадцяту
17.27 – сімнадцята (година) двадцять сім (хвилин); двадцять сім хвилин по сімнадцятій; двадцять сім хвилин на вісімнадцяту
22.00 – двадцять друга (година)
5.20 – п'ята (година) двадцять (хвилин); двадцять хвилин по п'ятій; двадцять хвилин на шосту
18.35 – вісімнадцята (година) тридцять п'ять (хвилин); за двадцять п'ять (хвилин) дев'ятнадцята; двадцять п'ять (хвилин) до дев'ятнадцятої
Перше що вразило мене-це епіграф поеми, в якому автор розкриває головну ідею твору: довести до читача правду про країну зла та насильства. На самому початку автор іронічно змальовує людей, які населяли країну і розповідає про їхню працю в таких рядках: “той мурує-той руйнує”. Сюжет поеми складається з 3-х картин в яких автор по черзі описує Україну, Сибір та столицю Російської імперії Санкт-Петербург. В першій картині автор дуже вдало змальовує рідні пейзажі та схід сонця в безтурботних тонах. Але раптом як грім серед ясного неба автор придивляється та баче: як під тином лежить опухла від голоду дитина, що не все так гарно на рідній земл,і що люди потерпають від експлуатації на панщині, мруть від голоду, тяжких хвороб. Ось що вражає в цій картині вдало змальований поетом пейзаж та страшні муки рідного народу на його красивій землі.
Друга картина-це політ над вічною мерзлотою Сибіром. Тут автор також доносить до читача пейзаж, але зимовий. Далі герой комедії чує, як затріщали кайдани і як тяжко людям у неволі. Тут герой бачить не тільки злочинців, але й на думку автора, чесних і справедливих людей, одним словом цвіт нації. Ця картина ще страшніша за попередню, бо тут герой зрозумів до чого дійшов уряд зібравши всіх неугодних у тісній могилі. Далі герой ставить запитання: а за що народ терпить такі муки, і обвинувачує в цьому царя. Далі автор рішуче закликає боротися проти царату. Ось чим вразила мене ця частина, рішучістю автора та його закликами боротьби проти гнобителів.
Третя картина, як і попередні починаються з пейзажу, але на цей раз вже міського. Автор описує російські міста. Коли герой потрапляє в столицю імперії то зустрічає свого земляка дрібного чиновника, який своєї рідної мови відцурався та чужої не навчився. Тут автор називає цього чоловіка мерзенним каламарем і описує його, як втратившого національну свідомість та гідність. Потім герой потрапляє до палацу царя і викрикує: “Ось де рай!”. Потім автор вдало змальовує панів, називаючи їх пикатими. Пузатими. Потім автор описує царське подружжя застосовуючи при цьому різні художні засоби. І вкінці автор доходить висновку що цар це не цар без тюрми народів-Сибіру, без своєї челяді, та чиновників. Ця частина дуже вражає сатиричними описами царату та чиновників.
Ця сатирична поема дуже вдало поєднала в собі опис страждань простого народу, який не прокладаючи сил тяжко працює на своїй землі і водночас вмирає з голоду, та райське життя панів, які живуть собі безтурботно в розкоші та достатку.