приголосний, глухий. Його пара – [з]; – голосний, наголошений. Ніколи не стоїть на початку слів; – приголосний, дзвінкий, м’який, без пари, є у слові соняшник; – голосний, пом’якшує попередній приголосний, є у слові промінь; – приголосний, дзвінкий, завжди м’який, без пари.
не вір словам , а вір ділам
семеро одного не ждуть
хто питає, той не блудить
не зазнавши гіркого, що ти знаєш про солодке?
чули дзвін та не узнали, де він
не знав, не знав та й забув
моя хата скраю, я нічого не знаю
якщо на своєму язиці не втримаєш, то на чужий не сподівайся
горе тому жить, хто життям не дорожить:)
Як овечка: не мовить ні словечка.Не так то він діє, як тим словом сіє.Кого не б'є слово, тому й палиця не За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.Впік мене тим словом, не треба й вогню.Дурний язик — голові не приятель.Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.Не кидай слова на вітер.Слово — не полова, язик — не помело.Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
1. Складносурядне речення:
Б) Тихо-мирно спала зграя лебедина, І даремно лебідь звав, будив її .
2. Складносурядне речення, частини якого поєднані за до протиставного сполучника:
Г) Хай слово мовлене інакше, ТА суть в них наша зостається.
3. Складносурядне речення, у якому допущено пунктуаційну помилку:
B) За горами грім гуркоче, і здригається земля .
4. Речення, яке відповідає схемі [ ] – і [ ].
Б) Хвилина – і табун мов буря понесла.
5. Таке з поданих речень не є складнопідрядним:
Б Він мав свою землю — десятин з шістдесят, коли не більше, он там за Россю, по праву руку од гори.
6. Складнопідрядні речення з підрядним з'ясувальним:
Б Чи справді необхідно, щоб жінка була мужня?
Ґ Що буде через якусь тисячу років з мистецтвом, ми не знаємо.
7. Таке з поданих речень є складнопідрядним з підрядним обставинним порівняльним:
Ґ Моєму серцю снився ти, як морю сняться урагани.
8. Складнопідрядне з підрядним обставинним дії:
Ґ Слова знайдуться на мою печаль так, як знайшлися на веселу пісню (Д. Павличко).