Присудок
1. Складений іменний присудок є в усіх реченнях, ОКРІМ
А Сперечатись з Гомером – справа марна.
Б А діти – мов букети піднебесні.
В Ти, бачу, гайдамакам був би рад.
Г Отари сірих хмар лежать безрушно й сонно.
2. Простий дієслівний присудок ужито в реченні
А Я хочу погостювати в батька-матері.
Б Але маршрут був дуже добре знайомий.
В Вона була складена з двох тонів.
Г Навшпиньки виглядають жоржини через тин.
3. Складений дієслівний присудок вжито в реченні
А Поговорили та й розійшлися, забули.
Б На Січ почали вчащати посли від турка.
В Давнє золото було розміняно на мідяки дрібних, а інколи й приватних
починань.
Г Турки рідко користувалися рушницями.
4.Визначте, яким членом речення є виділене слово
І всюди встигав побувати писар Війська Запорозького.
А простим дієслівним присудком Б складеним дієслівним присудком
В складеним іменним присудком
5. Визначте, яким членом речення є виділене слово
Він був незвичний, той смуток.
А простим дієслівним присудком Б складеним дієслівним присудком
В складеним іменним присудком
6. Присудок виражений іменником у реченні
А Мова - то вічний скарб.
Б Рідне слово вабить і чарує.
В Стозвуко дзвенить рідне слово.
Г Нас єднає рідна мова.
7. Укажіть речення з дієслівним складеним присудком
А Твір я буду писати завтра.
Б Подруга буде їхати додому поїздом.
В Дівчина почала вишивати скатертину.
Г Це була лебедина пісня композитора.
8. Укажіть речення зі складеним іменним присудком
А На початку благодатного літа річки стають тихі й прозорі.
Б Радісно затремтіло моє серце.
В Голос Михайла Драгоманова не стихає над Україною і світом.
Г Усе повинне підкорятися зусиллям розуму.
9. Знайти рядок, у якому є складений дієслівний присудок.
А Від того часу та сосна не давала мені спокою.
Б На довгих ніжках-галузинках ішов назустріч великий птах.
В Починав жевріти схід сонця.
Г Мова моїх земляків наповнювала мене невідомою раніше радістю й силою.
10. Складений дієслівний присудок є в кожному реченні, ОКРІМ
А Але серце спинятись не хоче.
Б Пан, брате, милувать не стане.
В Бійці намагались йти без шуму.
Г Мав Сашко вдачу жваву, невгамовну й веселу.
11. Складений іменний присудок є в кожному реченні, ОКРІМ
А Непомітно для батьків син став дорослим .
Б Вранці на палубі я був першим.
В Хтось нам повинен відчиняти двері.
Г Один з останніх його рейсів був винятковим
12. Правильно підкреслено присудок у реченні
А Потім уже Софійка стала розглядати Заболотного спокійно.
Б Треба твердо нам в бою стояти.
В Але серце спинятись не хоче .
Г Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.
Козацьким військом командував отаман Сірко. Крім нього, були ще нижчі командири. Один з них, отаман Сивулька, щодня вчив молодих козаків битися, так як тепер вчать у армії молодих солдатів. Те поле, де козаки щодня вчилися військової справи, називається Сивулька.
На цих полях відбулася велика битва з турками.
Турки підійшли до Буковини. Козакам хтось подав фальшиву команду, і вони віддалилися від табору туди, де тепер поле Даличівка. Турки тим часом кинулися на табір, де було кілька козаків і отаман Сірко. Відбивалися, як могли, але спинити таку навалу було нелегко. Поки козаки добігли до табору, Сірко був зарубаний.
Тут все перемішалося. Турки сподівалися, що ось-ось надійдуть татари розбити козаків, але до не підходила. Турки почали утікати. Козаки переслідували.
- Хоти мир! - кричали вони, де тепер село Хотимир. Де тепер Обертин, турки повернули назад. На місці теперішнього села Годя Турка козаки з турками уклали договір, що більше ніколи турки не будуть нападати на Україну, тобто погодилися.
А що сталося з татарською ордою, що йшла на до Тоді тут всюди росли ліси, було багато боліт, озер. Татари йшли понад Дністер, а ось де козаки - вони не знали. Не знали, як їм зайти в тил і ударити звідти. Десь вдалося їм зловити козака. Привели його до хана, і той каже:
- Як поведеш нас туди-то й туди, то подаруємо життя і дістанеш ще багато срібла-злота.
Козак подумав і каже:
- Добре. Поведу.
Аби не втік, хан наказав зв'язати йому руки, накинути аркан на шию. Йде козак наперед, за ним іде хан, а далі вся орда. Довів їх до великого болота, через яке йде лише стежечка, де навіть двоє лю¬дей не розминеться. Татари закричали:
- Він заведе нас у пропасть.
- Ні, - каже козак. - Я хочу перевести вас на той бік, бо іншої дороги нема. А як боїтеся, то не 'їдьте.
Хан наказав їхати. Веде він їх, веде - завів у таке болото, що вже й стежки нема і коні тонуть. Хан замахнувся його зарубати, але ко¬зак стрибнув у багно, виринув чорний і знов сховався.
- Чорт весь, - зі страху в хан.
Коні повернути не могли, падали разом з татарами і гинули. Татари пробували вертатися без коней, але кладку хтось розібрав, і вони лишилися серед болота гинути. Село, що виникло пізніше, хотіли назвати на честь цього козака, але ніхто не знав його імені. Татари, яких переловили на болоті, сказали, що хан назвав його «чорт весь», то й село назвали Чортовець.
А на місці битви хоронили полеглих. Найвищу могилу висипали отаманові Сірку. Кожен козак брав у шапку землі і висипав на його тіло. Тепер ту могилу трохи розсунули трактори, але поле люди називають і тепер - Могилка.
Між Тарасівкою і Грушкою в Тлумацькому районі є теж могила, але там ніхто не похоронений, її висипали козаки шапками на честь того, що закінчилася війна з турками.