Прийменник. Сполучник. Частка. Вигук
Прочитайте текст і виконайте завдання 1─ 4.
[1] Лисиця стрибнула через пліт і, щоб (не)послизнутися, ухоплася за Терен. [2] Обідравши собі лапу і погано почуваючись, почала дорікати Тернові, що він завдав їй ще більшого (не)щастя . [3]Вона ж у біді шукала ще більшого порятунку. [4] Терен заперечив: «Ой, як же ти помилилася, надумавши вхопитися за мене, кои я сам звик до всіх чіплятися». [5] Трапляються такі (не)розсудливі люди, що вдаються по до до тих, для кого природніша річ шкодити.
1.Частку не пишемо окремо в слові
А (не)послизнутися Б (не)щастя В (не)розсудливі (0,5 б.).
2. Вигук ужито в реченні
А 1 Б 2 В 3 Г 4(0,5 б.).
3. ЩО в п’ятому реченні виступає
А сполучником Б сполучним словом (0,5 б.).
4. Прийменника немає в реченні
А 2 Б 3 В 4 Г 5(0,5 б.).
5. Усі прийменники пишуться окремо в рядку
А по/ряд, за/для, о/крім, відповідно/до, з/поміж
Б із/за, під/час, по/серед, по/при, з/середини
В на/вкруг, по/переду, по/руч, по/заду, не/залежно/від
Г з/метою, у/результаті, у/зв’язку/з, згідно/з (0.5б.)
6. Прийменником є виділене слово в реченні
А Я люблю свій рідний край. Б Пісне, серця мого не край!
В Посадила край дороги тополю. Г Як пахнуть квітами б.)
7. Усі слова з частками слід писати окремо в рядку
А будь/кого, не/писав, ні/що Б казна/як, як/то, як/небудь
В що/небудь, сказав/би, хай/живе Г нехай/іде, ти/ж, таки/взяли(0.5б.)
8. Через дефіс пишуться вигуки в рядку
А добри/день, на/добраніч, слава/Богу Б а/а/ах, но/о/о, киць/киць, ой/ой
В кру/кру, їй/Богу, на/здоров’я Г будьте/ здорові, до/побачення (0.5б.)
9.Сурядними є всі сполучники в рядку
А але, проте, зате Б поки, але, та
В тому що, і, коли Г бо, та, тому що(0.5б.)
10. Підрядними є всі сполучники в рядку
А і, проте, коли Б коли, але, та
В а, зате, і Г якщо, якби, коли (0.5б.)
11. Прийменник ужито в рядку
А футбол або хокей Б стрибнув через рів
В невеликий, але зручний Г не добрий, а злий (0.5б.)
12 . Обидві частки пишуться через дефіс в рядку
А нехай/готує, тому/то Б що/сили, знайшов/таки
В бозна/чому, читай/но Г таки/знайшов, бозна/чому (0.5б.)
13.Установіть відповідність між сполучниками підрядності та прикладами (1б.):
1 сполучники причини
2 сполучники мети
3 сполучники часу
4 сполучники порівняльні
А поки, коли, як тільки
Б оскільки, у зв'язку з тим що
В неначе, мовби, як
Г щоб, для того щоб
Д але, зате, проте
14.Установіть відповідність між частиною мови та прикладом(1б.):
1 сполучники
2 прийменники
3 частки
4 вигуки
А позаду, за, над
Б або, та, аби
В рятуйте! браво! отакої!
Г хай, нехай, б
Д звідти, там, тут
15.Установіть відповідність між правописом часток та прикладами(1б.):
1 пишуться разом
2 пишуться через дефіс
3 пишуться окремо
А навряд/чи, що/за, дарма/що, поки/що
Б казна/де, хтозна/що, тому/то, пiшов/таки
В що/дня, чим/дуж, анi/трохи
16.Установіть відповідність між прийменниками в словосполученнях та відмінками іменників (1б.):
1 родовий
2 давальний
3 знахідний
4 орудний
А навпереймі їй
Б пісня без слів
В крізь туман не видно
Г видніється за лісом
Д стоїть на зупинці
17. Запишіть речення, розставивши пропущені розділові знаки. Надпишіть над кожним словом, якою частиною мови воно є (2б.):
Природа до всього тривожно прислухаючись чітко тримає над землею кожний звук і дівочу пісню і скрип воза і клекіт чорногуза.
Не знаю, подойдут ли эти, но это то, что нашла в интернете.
Подчас не делать ничего и есть высшее проявление насилия.
По моему глубокому убеждению, человек имеет право распоряжаться собой. Человек имеет право жить, как хочет, если его «хочу» не затрагивает окружающих.
Либерализм по-христиански: никто не смеет отнимать у вас вашего права катиться в ад.
Быть свободной — значит жить, повинуясь интуиции, не причинять никому боль и не судить людей за их ошибки.
Единственная свобода, которая может быть у каждого — свобода выбора.
И снизу лед, и сверху. Маюсь между.
Пробить ли верх иль пробуравить низ?
Люди сами вольны выбирать, во что верить, а во что нет.
Человек без свободы выбора — это не человек.
Одиночество преподносит кучу вариантов.
Выбор — это и есть свобода. Свободен тот, кто может выбирать. Тот, кому навязывают выбор, — раб.
Человеку дано стать палачом, так же, как и дано не становиться им. В конечном итоге выбор за нами.
Ты сделаешь нас пленниками собственного разума. Дашь сознание, но отнимешь свободу выбора. Сделаешь нас рабами.
Кожна людина починається зі знання свого родоводу. А її коріння закладене в батьківській домівці, в материнській пісні.
Батьківська хата — це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів.
Усіх членів сім'ї завжди об'єднував живильний родинний вогник. Від матері до доньки передавалися старанно вишиті рушники, сорочки; від батька до сина — земля, любов до неї, вміння відчувати її біль, чути її голос.
І до сьогодні зберігаються ці родинні Традиції. Сім'я, що не вберегла вогника, накликає на себе біду. Вогонь здавна оберігав оселю, біля нього росли діти, він вважався священним.
Раніше біля вогню довгими зимовими вечорами збиралися за вишиванням чи куделею. Тут, біля родинного вогнища, навчали поважати свій рід, розповідали про його старійшин, про те, як вони жили, що робили, як співали пісні. Тут навчали поважати людей, бути добрими, чуйними до своїх близьких, навчали дітей допомагати один одному, любити одне одного. Зібравшись усією родиною, вирішували, як мають відзначати свята, як мають жити, щоб не було соромно перед людьми. Хата дає селянинові надійний захист, оберігає від негараздів, дарує світ.
Такі спільні зібрання біля родинного вогнища залишались у пам'яті людини на все життя як найсвітліша згадка про своє дитинство, про свою сім'ю, про родинні традиції. Про це так гарно написав Андрій Малишко:
Та де б не ходив я в далекій дорозі,
В чужім чи у ріднім краю,
Я згадую вогник у тихій тривозі
І рідну хатину свою.
Бо дивляться в далеч засмучені очі,
Хоч тінь там моя промайне.
Бо світиться вогник у темнії ночі,
Мов кличе додому мене!
Объяснение: