Прийменник є в реченні: A) Чує серце недоленьку, сказати не вміє (Т. Шевченко). Б) Ані горбика, ані корчика, ані сліду живої душі... (І. Франко)
B) А кругом у полі, в полі теж робота і пісні (П. Тичина). Г) Небо стало не сіре, не попелисте, а сиве (А. М'ястківський).
2. Закінчення -а ( я) у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку:
A) прогрес, Сибір, карбованець; Б) водогін, ривок, піджак;
B) стрибок, гопак, вівторок; Г) долар, вислів, промовець.
3. Неправильно утворено форму вищого ступеня порівняння прикметника в рядку:
A) відчайдушніший; Б) більш рожевий;
B) ласкавіший; Г) залізніший.
4. Окремо пишуться всі прислівники в рядку:
A) до/дому, одним/одно, по/своєму; Б) до/краю, на/вряд, по/сусідськи;
B) тишком/нишком, будь/що/будь, на/в/простець; Г) в/основному, до/побачення, за/світла.
5. Відносними прикметниками є всі виділені слова в рядку:
A) солом'яний бичок, київський вальс, німецька мова; Б) дрімучий ліс, сивіюче волосся, безстрашний воїн;
B) Петрів щоденник, лисяча нора, випадковий перехожий; Г) ваша ласка, перший клас, вічний бій.
6. З великої літери пишуться всі слова в рядку:
A) (і)талійці, (х)емінгуей, (д)зержинський (р)айон; Б) (м)еценат, (д)унай, (б)алканські (к)раїни;
B) (п)аризька (к)омуна, (б)арон (м)юнхаузен, (с)татут ООН; Г) (о)рганізація (о)б'єднаних (н)ацій,
(в)олодимир (в)инниченко, (п)окрова. help
ответ: . я хочу поподробнее остановиться о положении в югославии.
2. о предстоящей отставке кабинета правительства не сомневаются даже неисправимые оптимисты
3. на пресс-конференции перед общественностью о проделанной работе отчитался министр юстиции.
4. если вы думаете, что обо всех проблемах, о которых вам надо решать в жизни, вы прочтете в книгах, то вы ошибаетесь.
5. не будем рассуждать о том, о чем вы не знаете.
6. о том, каких результатов добилась группа, видно по результатам.
7. я знаю, что он будет скучать обо мне.
8. он еще не раз и не два будет клянчить о загранице.
9. похоже на шутку, но здесь об этом смеются и рады верить.
10. здесь, на пересечении ленинградского шоссе с московской кольцевой автодорогой, постоянное столпотворение из машин.
11. к ним применяются действия судебным порядком.
12. от воинской повинности все стараются избежать.
13. отзывы на вышедшую в издательстве книгу были чересчур положительны.
14. действия и чувства вельможи проявились согласно обстоятельств времени и места.
объяснение:
ответ:
талановитий український поет, перекладач, критик та історик вітчизняної літератури, пропагандист української культури микола вороний довгий час був невідомий нам, бо його ім'я і творчість були заборонені. а поет лише намагався вивести українську літературу на європейський рівень.
для поезії м. вороного характерні глибокі філософські роздуми, патріотизм і гаряче бажання бачити щасливим рідний народ, рідну україну.
у поемі "євшан-зілля" м. вороний порушує проблему вірності людини рідному краєві, своєму народові. використавши легенду про перебування сина половецького хана у полоні, його забуття про рідний край і батька, поет із болем у серці звертається до людей, які відцуралися від своєї батьківщини, які, потрапивши на чужу землю, забули рідну мову. чимало синів і дочок україни блукають по світу у пошуках щастя. це до них звернені слова поета:
краще в ріднім краї милім
полягти кістьми, сконати,
ніж в землі чужій, ворожій,
в славі й шані пробувати.
у поемі "євшан-зілля" в образі ханського сина бачимо тих українців, які шанують чужі звичаї і рідний край, які забули свої звичаї. микола вороний задає риторичне запитання:
де ж того євшану взяти,
того зілля-привороту,
що на певний шлях направить,—
шлях у край свій повороту? !
роздумуючи над поемою, я пригадав слова т. шевченка "хто матір забуває, того бог карає". я переконаний, що горе тій людині, тому народові, який забуває своє коріння, свою мову, не дбає про свою країну. тому проблема вірності людини рідному краю і народу не може не хвилювати людство у будь-які часи
ми, молоде покоління, піднімаємось у своєму духовному і національному зрості, крокуючи шляхами розбудови самостійної україни, віддаємо всі сили на благо нашої країни, мріємо про свій вагомий внесок у цю справу. ми любимо свою батьківщину, свій народ, свою мову, а тому такі близькі нам слова поета:
за честь і правду все віддай,
коли ти любиш рідний край!
я , що тільки людина-патріот має право бути громадянином своєї нації, свого краю. отож, я закликаю своїх ровесників бути вірними своєму народові, своїй країні