.Про які два найважливіші моменти слід знати при приготуванні млинців? . 2.Яка пропорція інгредієнтів є ідеальною? (числівники записувати словами) .
3.Завдяки чому млинці не пригорають?.

4. Для чого в них додають цукор та сіль? .
5. Що робити, якщо при розмішуванні суміші з’являються грудочки? .
6. Що означають крапинки на млинці?.
7. Запишіть стислий переказ процесу приготування млинців (6-8 речень).  Використовуйте речення з дієприслівниками та дієприслівниковими зворотами, підкресліть їх як члени речення.


​

Чи траплялося у вас таке, що ви говорили щось не подумавши, а потім жалкували про це? Чесно зізнаюся, раніше у мене були з цим страшні проблеми.

Коли людина не думає, що говорить, він просто несе слова нескінченним потоком. І серед цього різноманіття складно виокремити суть. Тому так важко зрозуміти, про що говорить людина, яка просто базікає без угаву. Чим коротше і більш продумано ваше голосове повідомлення, тим воно більш наповнене і зрозуміло оточуючим. Адже всі ми соціальні істоти, нам потрібно спілкування для підтримки життєдіяльності.

У чому причина бездумного словесного потоку? Деякі просто в силу свого імпульсивного характеру не вміють тримати язика за зубами.

Боротися зі своїми емоціями і імпульсивністю можна. Так, це складно, важко і доведеться багато працювати. Але без праці і рибки не виловити, як то кажуть.Думати – складний і тривалий процес, на який не всі готові витрачати час і сили.

Часто невміння тримати язик за зубами зустрічається в момент сварки або скандалу. Коли людина зла, агресивна, то вона каже все, що приходить в голову, не встигнувши подумати. Слова вилітають дуже швидко, в запалі. Не дарма кажуть, щоб дізнатися правду від людини потрібно його розлютити, тому що в цей момент він не встигає закрити рот.Навчитися вчасно замовкнути – вкрай корисна якість.

Не поспішайте з відповіддю. Краще промовчати і здатися дурнем, ніж відкрити рот і остаточно розвіяти всі сумніви (Авраам Лінкольн).

Объяснение:

Традиції - це міцно усталені, успадковані від попередніх поколінь і підтримувані суспільною думкою форми поводження людей та їхніх взаємин або принципи, за якими розвивається загальнолюдська культура (наприклад, реалістичні традиції в літературі і мистецтві). Коли йдеться про сімейно-побутову сферу, частіше вживається слово "звичаї", які є найдавнішою формою збереження і передачі від покоління до покоління стандартних дій і поводження людей у певних типових обставинах і конкретних ситуаціях. Звичай - це загальновизнана норма поводження, неофіційно узаконена владою масової звички, традицій і громадської думки (хоча сам факт обов'язковості цього звичаю може і не усвідомлюватися людьми) та стихійно відтворена діями безлічі людей.

У традицій і звичаїв є визначена подібність. Вони ґрунтуються, по-перше, на виконанні однакової ролі в житті суспільства; по-друге, вони мають однакові риси й ознаки (стійкість, нормативність, зв'язок з громадською думкою, моральними нормами, громадськими звичками, стандартами поводження); по-третє, вони мають однаково значне поширення. Через систему традицій і звичаїв нові покоління суспільства успадковують вироблені в ньому відносини і весь суспільний досвід, аж до самих конкретних вчинків і дій. Спадкування соціального досвіду з його критичним осмисленням дає змогу суспільству з меншими витратами йти по шляху соціального розвитку. Сприяючи цьому, звичаї і традиції самі відтворюються, причому деякі з них зникають, а інші з'являються або поступово видозмінюються.