Проаналізуйте фрагменти пояснювальних записок. Виправте помилки.
Я, студентка Шокодько О.В., не змогла вчасно приступити до занять 12 березня 2011 року. Займаючи посаду старости, я зіткнувся з проблемою катастрофічної нестачі аудиторії для проведення практичних занять. Вважаю необхідним прийняти щодо Степанкова Р.С. сурові міри дисциплінарної відповідальності. У відповідності з Вашим дорученням мною перевірено стан підготовки вузів до нового 2018-2019 учбового року.
Він щодня приходить до нас — рум'яний, теплий, запашний, незрівнянний. А ще має багато імен — бублик, булочка, батончик, рогалик, паляниця, калач, паска, пиріг... І все-таки хліб.
Якщо на столі немає хліба — на ньому чогось не вистачає. Найголовнішого. Бо хліб — то багатство, добробут. Люди ласкаво і шанобливо кажуть про нього: хліб — батечко, хліб — годувальник, хліб — усьому голова. Спрадавна народ наш понад усе цінував хліб, сіль, честь.
Хліб супроводжує нас усе життя — від народження до глибокої старості. У всіх народів він святий. Хліб берегли, на його честь складали гімни, хлібом зустрічали найдорожчих гостей. І щоб був у нас хліб, ми щодня повторюємо слова молитви і мовимо: «Отче наш, хліб наш насущний дай нам днесь». І цю молитву батьки заповідають нам, а ми — нашим дітям. Бо хліб безцінний. Ні робота, ні смерть, ні життя, ні весілля — нічого на світі не обходиться без хліба. Він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото, насущний і святий хліб із нашого поля.
І щоб зорати поле, теж потрібен хліб. І щоб розбити ворога. Щоб перемогти і вистояти. Скрізь хліб, хліб, хліб. А без нього немає ні радості, ні свята, ні самого життя.
Людство знає жахливі роки без хліба, коли вимирали цілі села й міста, цілі місцевості й країни, так що жодній війні і жодній армії й не снилося таке спустошення.
Знати ціну хлібові, вміти його економити, бути бережливими і дбайливими господарями — це головні питання суспільства. Ось чому питання про хліб лишається у нас головним.
Ось таким є він — хліб. Його величність Хліб. То ж давайте ставитися до нього завжди з шаною і повагою. Не шкодуймо дати скибку хліба голодному. Хліб у світі — найголовніше, він — життя. І може, хтось із моїх ровесників стане кондитером чи пекарем і даруватиме людям хліб:
Як їсте ви паляниці,
Калачі смачні їсте,—
Не забудьте уклонитись
Хліборобові за це!
Дівчина пішла лісом, а хлопець попрямував у степ.
Сонце заходило, та діти ще гралися в піжмурки.
Ми їхали до Києва і почався дощ.
Жовтий колір загострює зір і прискорює зорове сприйняття, а червоний діє протилежно.
Дитина купити іграшку, проте мати була незворушна.
Чи то гроза починається, чи то мені здається?
Специфічні системи формуються лише після початкової взаємодії з чужорідними факторами-антигенами, а неспецифічні системи імунітету здатні знешкоджувати незнайомі фактори.
В органах капіляри забезпечують мікроциркуляцію крові й утворюють сітку, але можуть формувати й петлі.
У небі замріяно пливуть хмари й курличуть журавлі.
Сидить дід на східцях, а онук уже у полі.
Згасають дні і минають ночі.
Грішна людина, однак її земля носить.
Ні конфедерати, ні ліберали не мали знань для керування країною.
Раптом земля затряслась і стало видно навколо.
Умить знявся вітер і додолу схилились дерева.
Наталка заспівала і Григорій розчулився.
Літак приземлився й люди почувалися безпечніше.
Сонце з’явившись на мить зайшло за хмари й на вулиці стало холодно.
Сашко отримав табель, пішов додому ,а мама вже чекала на нього.
На уроці я ніби все зрозумів ,проте вдома зателефонувала вчительці й по пояснити ще раз.
Мабуть батько ще більше посивів і мати ще дужче зігнулась.
Учора в Марійки був поганий настрій, але сьогодні вона весь день сміялася.
Добре попрацювавши, робітники сіли відпочити, проте швидко взялися за справу.