Проаналізуйте запропоновану ситуацію щодо дотримання батьками умов успішного сімейного виховання.
У маршрутний автобус увійшли батько і син. Малюку не більше чотирьох років. Хтось із пасажирів поступається місцем. Але хлопчик не сідає.
- Я вже великий. Буду стояти.
Батько його підтримує:
- Ні, н постоїть. Він великий уже, і до того ж чоловік!
Остання фраза, очевидно, для сина. А той із серйозним виглядом обличчя тримається за бокову перекладину, як тато, і не помічає, що батьківська рука обережно підтримує його позаду за комірець.
Скажу відверто, мені довподоби Новий рік, що спокушає своїми мандаринками, подарунками, малюванням морозних візерунків. Цьогоріч не радію сильно, що пов'язано з відсутністю снігу. Надворі досить холодно, так що я палю у грубці. Як не крути, а свято наближається. Я чекатиму його, хоч би довго довелося чекати.
У Києві дітлахи ліплять снігову бабу, мов ніколи раніше цього не робили. Так вони чекали на сніг. Я святкуватиму вдома у сімейному колі, про що повідомила друзів заздалегідь.
На Новий рік є можливість перепочити від навчання, яке вже трохи набридло. Проте я не розслабляюся, бо необхідно опрацювати навчальний матеріал наступного семестру. Відсвяткую так, щоб була користь і радість.
На початку дорослого життя кожен з нас постає перед важливим питанням: який життєвий шлях обрати для себе? При цьому кожен з нас має право вибору і повинен самостійно визначитися, що йому потрібно від життя, ким він хоче бути і як планує реалізувати свої знання та можливості.
Дехто з нас вже з дитинства знає, що йому подобається, і до чого він прагне. Та й дорослі вважають за потрібне кожну дитину запитувати про те, ким вона хоче бути, а потім щиро посміхаються, коли чують, що вона у майбутньому хоче стати відомою акторкою, популярним співаком чи відважним космонавтом. Але всі ці мрії найчастіше залишаються в дитинстві, а наші цілі стають більш прозаїчними, але й більш реальними