І. Прочитати словникові статті. Виконати завдання.
1) прислівник назустріч, іменник із прийменником на зустріч увести до
самостійно складених речень.
2) прийменник незважаючи на та дієприслівник із часткою не зважаючи
ввести до самостійно складених речень.
НАЗУСТРІЧ - НА ЗУСТРІЧ.
Назустріч. 1. присл. Назустріч плив корабель. 2. прийм. І я пішов,
прискорюючи крок, назустріч людям. (В.Симоненко.)
На зустріч, ім. з прийм. Ми ходили на зустріч з колишніми однокласниками.
НЕЗВАЖАЮЧИ – НЕ ЗВАЖАЮЧИ.
Незаважаючи, прийм. у поєднанні з прийменником на. Незважаючи на те,
що сім’я жила бідно, всі діти одежали освіту.
Не зважаючи, дієприс. з част. Працював добре, не зважаючи ні на які
обставини.
ІІ. Розподілити прийменники у три колонки: а) разом; б) через дефіс; в)
окремо.
По/між, із/за, з/заду, на/в/круги, на/зустріч, з/по/серед, подібно/до,
близько/від, на/чолі, із/за, по/серед, з/по/між, у/супереч, відповідно/до,
за/винятком, з/під, по/близу, на/в/коло, за/для, із/над, на/перед, незалежно/від,
з/поза, згідно/з.
ІІІ. Розкрити дужки. Прокоментувати орфограму «Написання похідних
прийменників разом, окремо й через дефіс».
(За)для нас; (з)поміж нас; (по)між людьми; (на)чолі(з) учителем; (з)під опіки
батьків; (на)зустріч щастю; (у)напрямку(до) площі; (на)передодні свята; (по)над
деревами; (у)ві сні; (з)(по)над гір; (з)над вершин дерев.
ІV. Пояснити правопис однозвучних слів. Визначити, до яких частин
мови вони належать.
Зібратися (в)гори — котитися (з)гори — котитися (з)гори високої; говорити
(в)третє — заглянути (в)третє вікно; приїхати (в)двох — (у)двох кімнатах; йти
(на)зустріч — (на)зустріч з братом.
V. На місці крапок уставляючи пропущені похідні прийменники, що
пишуться через дефіс.
Орлиний клекіт ... хмари чути. Черепаха ... панцира все бачить. ... смичка
тонка паляничка. того, хто стоїть, підошов не вирізай. Одного й за стіл садять,
а іншого й ... столу виганяють.
Для довідок. З-за. З-під. Із-за. З-під. З-під.
VІ. З поданих слів утворіть словосполучення, використовуючи
прийменники
близько, в, для, до, за, край, коло, на, навкруги, навколо, поміж, серед.
VІІ. Поясніть, з якими відмінками вживаються ці прийменники.
Бігти, дерева; місце, сцена; туга, батьківщина; сісти, стіл; екскурсія, Одеса;
приїхати, канікули; книга, ми; садок, хата; стояти, степ; іти, щастя.
VІІІ. Установіть, з якими значеннями вживаються прийменники,
розподіліть їх на два стовпчики:
1 — ті, що виражають відношення;
2— ті, що виражають часові відношення. Поясніть написання.
Услід за вітром, упродовж року, з дня на день, коло броду, з-під снігу, поміж
осиками, на стежці, понад гаєм, слідом за батьком, попід явором, при дорозі, з-
поперед усіх, у процесі обговорення, на честь ювілею, у напрямку до парку, за сім
метрів, через місяць, проти ночі.
Любов це злиття двох начал: жіночого і чоловічого. Це почуття ми бережемо, як найдорожче, що у нас є. Кожен день це почуття росте, розвивається. Мріючи про любові чоловіки, бояться її. Відповідаючи на питання що таке любов , чоловіки називають це світле почуття сексом, як би захищаючи себе від душевного болю. Люди, ніколи не любили, заздрять іншим, вони злим словом, грубістю, плітками намагаються вбити це почуття. Тільки зародилася Любов це сльози і щастя, це захоплення в очах, безсонні ночі, мрії. Закохана людина наділяє улюбленого найкращими якостями, недоліки він просто не бачить. Ви ніколи не замислювалися, чому багато хто з нас закохуються в школі у своїх вчителів, ораторів, відомих людей. Ви ніби відкривається вікно у світ, повний секретів і таємниць. Ви починаєте усвідомлювати що таке любов.
Кохання - це здатність жертвувати заради коханого всім, у тому числі собою.
Кохання - це вміння ставитися до коханої людини без керування нею й без використання її для своїх бажань.
Протягом життя, щоб не сталося, мати завжди буде поряд, завжди вислухає та до Мати радіє нашим перемогам та співчуває невдачам. Матір може дати розумні поради і до вирішити усі наші проблеми, саме вона захистить та застереже від невірних кроків та вчинків. Бо, коли не маєш достатнього життєвого досвіду, дуже легко помилитися, оступитися і піти не тією стежкою.
Кожна мати прагне вберегти своє дитя від життєвих турбот. Материнська любов здатна подолати будь-яку відстань. І, де б ми не були, мама завжди знайде б до
Немає жодного письменника, який би не посвятив свого твору матері. Це «Пісня про рушник» Андрія Малишка, «Два кольори» Дмитра Павличка, оповідання «Мати» Олександра Довженко...
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
Та не тільки мати поета «недоспала ночей», не тільки вона «в дорогу далеку…на зорі проводжала». Багато матерів, проводжаючи дітей у далеку дорогу, бажали їм щастя та добробуту, молилися за них щохвилини та завжди чекали додому.
Вирушаючи у велике життя, обов'язково треба подякувати своїй матусі за все, що вона для тебе зробила. Адже саме мати є зіркою, яка освітить твій шлях у темряві великого світу. І коли ти, дорослий і сильний, видерешся на вершину, не забудь про найріднішу людину, бо саме завдяки їй ти і став таким, яким ти є.