Прочитати текст. Визначити його основну думку. Дібрати заголовок. Скласти тези до статті В.О.Сухомлинського
Джерело моральних звичок – в єдності глибокої свідомості й особистої
емоційної оцінки явищ,їх моральних якостей. У світлі тих глибинних інтелектуальних
і емоційних процесів,що відбуваються в душі людини в роки отроцтва,виховання
моральних звичок набуває особливої ваги. Моральні звички – азбука моральних ідей і
переконань. Формування моральних звичок – це той шлях проникнення вихователя в
духовний світ вихованця,без якого неможливе розуміння людини і вплив на неї
найтоншими засобами – словом, красою.
Завдяки моральній звичці норми суспільної свідомості й суспільної моралі
стають духовним надбанням особистості. Без моральної звички неможливі
самоутвердження,самовиховання,повага до себе. Справа в тому,що моральна істина
стає чимось святим,беззастережним,дорогим для особистості саме тому,що людина
близько бере до серця благородство цієї істини,в її свідомість ідуть блискавичні
емоційні сигнали:роби саме так,бо робити інакше не дозволяє повага до себе самого.
Звичка облагороджує цей внутрішній голос совісті,почуття завжди стоїть на сторожі
свідомості. Ці складні процеси під силу тільки отроцтву: саме в цей період глибоко
осмислюється узагальнюючий характер моральних ідей. Отроцтво ніби відкриває
ідеям шлях до серця. Якщо найважливіші істини моральної культури саме в
підлітковому віці не ввійшли в звичку,прогаяного ніколи не надолужиш.
Як же виховувати моральні звички в роки отроцтва? Що треба робити,щоб
сфера свідомості розширювалася,охоплюючи найважливіші моральні багатства,які
стали для особистості святими,беззастережними істинами?
У роки отроцтва першочергове значення в моральному розвиткові набуває
єдність свідомості й моральних почуттів. Моральні почуття – це світло,що осяює шлях
людських вчинків.
( Отроцтво – це підлітковий вік)
