Прочитати текст. Визначити його основну думку. Виписати складні речення.
Програми і мови програмування
Що таке програма і коли з’явилося це поняття? Нині, мабуть, не кожен програміст відповість на це запитання. Історія програм починається в далеких 20- х роках ХІХ століття, коли англійський дослідник Ч. Бебідж висунув ідею про попередній запис дій обчислювальної машини.
До появи обчислювальних машин робилися спроби керувати ткацькими верстатами. Програми для верстатів записувалися на перфокарти, що були вигадані Чарлзом Бебіджем і французьким винахідником Жозефом Жаккаром. З них почалася історія програмування, а трохи пізніше почали закладатися теоретичні основи цієї науки. Разом з Бебіджем працювала його сучасниця Ада Лавлейс (дочка великого англійського поета Джорджа Байрона), яку називають першим у світі програмістом. Вона ввела до програмування терміни і поняття, які застосовуються і донині (наприклад, поняття циклу – найважливішої структури будь – якої сучасної мови програмування). На честь першої програмістки була названа мова програмування “Ада”, розроблена уже за наших часів.
У ХХ столітті з’явилися електронні обчислювальні машини. Перші програми для них записувалися в машинних кодах. Для написання правильної програми програміст мав детально уявляти роботу ЕОМ. Це дуже ускладнювало спілкування людини з комп’ютером, тому вони стали серйозно замислюватися над кодуванням програм і дійшли висновку, та програма має складатися мовою, доступнішою для людини, ніж мова машинних команд. Тому необхідно було створити мови програмування.
Мова програмування – це штучна мова для написання команд, виконуваних обчислювальною машиною. Мова програмування складається з фіксованого словника і сукупності (синтаксу) написання команд. [1… 439]
«Нехай — безвідповідно,
Тільки б любити,
Тільки б не безслідно
По землі ходити...»
Так що щастя — воно дуже різне. Треба тільки вміти його знайти, помітити, не пропустити...
ответ:Здоров"я, на мою думку, це найдорожче, що має людина. А чи ти, людино, його бережеш і свідомо поліпшуєш? Якби можна було приникнути до землі та сказати: земле, дай мені трохи твого здоров"я. Але так буває тільки у казках. Насправді, у житті, треба самому щось зробити для землі, бо вона зовсім не є сама здоровою. Всі прекрасні ліси, чисті води, цілюще повітря - все це залишилося у глибокій давнині. Людина взяла від природи все, що їй було потрібне, а потім покинула її напризволяще. І якщо ми, кожен з нас, не усвідомимо, що землю треба відновлювати, ніякого здоров"я вона нам не зможе дати. Хлопці та дівчата, давайте разом вилікуємо нашу землю. Для цього кожен з нас може дещо зробити: посадити нові дерева, прибрати сміття навколо себе, не викидати нічого поза смітником і інших привчати до цього, менше користуватися пластиковими пакетами та посудом... Це звичайні дрібниці, але якщо б кожен свідомий громадянин так робив, ми б мали більш здорове, а значить, і щасливе суспільство.
Объяснение: