В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География

• Прочитати уважно текст і виконати завдання 4-10.
(1) Місто - одне з наймогутніших та найповніших уособлень культури. Але поруч із культурою розвивається також цивілізація. У сучасному світі ці два складники розвитку людства найчастіше виявляються ворожими одна одній. Культура ховається від наступу технічного прогресу або й зовсім зни­кає. Жителі сучасного міста, яким би воно не було - стародавнім чи новим, великим чи маленьким, столичним чи провінційним, часто почуваються в місті - навіть у власному! - ніяково, а то й з острахом. Тут не важко не тільки розгубитись, але й загубитись. Забагато авто, що з гарчанням про­літають повз хідники, на яких яблуку ніде впасти. Величезні будинки, що оточують нас, як ворожа озброєна армія. Широченні майдани, перетнути які - справжнє геройство. Натовп, що о будь-якій годині вирує неначе на карнавалі.
(2) Сучасне місто обернулось на протилежність того, чим воно було від початку. З місця, де людина могла жити, почуваючись захищеною від сти­хій та зовнішніх ворогів, воно перетворилося на агресора, котрий майже уне­можливлює індивідуальне буття. Більшість мешканців сучасних міст живе в однакових типових будинках, у стандартних квартирах, умебльованих стандартними речами, з однаковим для всіх набором теле- та радіопрограм, зі спільними для всіх крамницями й транспортними засобами, де у натовпі ми стаємо мимоволі лише часткою чогось велетенського й доволі ворожого.
(3) Мимоволі ми змушені пристосовуватися до шаленого ритму та темпу сучасного міста. Воно несе нас за течією, з якої так важко вирватись. Суціль­ний стрес! Але його можна подолати, якщо навчитися розуміти місто, навчи­тися не виживати, а жити в ньому, говорити його мовою.
Спробуйте, хоч не на довго, виринути з потоку й залишитись із містом сам на сам. Придивіться до нього, відчуйте рухи його гігантського тіла. Спробуйте уявити, що воно — велетенська жива істота, дуже схожа на людину. Вулиці — це кістки, споруди — м’язи, озера й річки — кровоносні судини, парки й сади — волосся, а електричні дроти — то напружені нерви. «Серце» міста його жителі і гості традиційно пов’язують з якимось важливим місцем: вули­цею чи майданом, історичною пам’яткою або храмом святого, що є охоронцем міста. А от душу міста кожен повинен відшукати свою, особливу, поєднавши її з власними відчуттями та переживаннями (В. Осьмак).
4. Стиль мовлення прочитаного тексту
А Художній. Б Розмовно-побутовий.
В Науковий. Г Публіцистичний.
5. Кілька складних синтаксичних цілих містить
А Перш. абзац. Б Друг. абзац. В Трет. абзац. Г Четвер. абзац.
6. Паралельний тип зв’язку речень характерний уривку тексту
А Місто — одне з наймогутніших та найповніших уособлень культури. Але поруч із культурою розвивається також цивілізація. У сучасному світі ці два складника розвитку людства найчастіше виявляються воро­жими одна одній.
Б Величезні будинки, що оточують нас, як ворожа озброєна армія. Широ­ченні майдани, перетнути які — справжнє геройство. Натовп, що о будь- якій годині вирує неначе на карнавалі.
В Жителі сучасного міста, яким би воно не було — стародавнім чи новим, великим чи маленьким, столичним чи провінційним, часто почува­ються в місті — навіть у власному! — ніяково, а то й з острахом. Тут не важко не тільки розгубитись, але й загубитись.
Г Суцільний стрес! Але його можна подолати, якщо навчитися розуміти місто, навчитися не виживати, а жити в ньому, говорити його мовою.
7. Тільки паралельний тип зв’язку речень присутній у
А 1-му абзаці. Б 2-му абзаці. В 3-му абзаці. Г 4-му абзаці.
8. Займенник як засіб зв’язку речень у тексті вжито в уривку.
А Культура ховається від наступу технічного прогресу або й зовсім зни­кає. Жителі сучасного міста, яким би воно не було, часто почуваються в місті — навіть у власному! — ніяково, а то й з острахом.
Б Мимоволі ми змушені пристосовуватися до шаленого ритму та темпу сучасного міста. Воно несе нас за течією, з якої так важко вирватись.
В Сучасне місто обернулось на протилежність того, чим воно було від початку. З місця, де людина могла жити, почуваючись захищеною від стихій та зовнішніх ворогів, воно перетворилося на агресора, котрий майже унеможливлює індивідуальне буття.
Г «Серце» міста його жителі і гості традиційно пов’язують з якимось важливим місцем: вулицею чи майданом, історичною пам’яткою або храмом святого, що є охоронцем міста. А от душу міста кожен пови­нен відшукати свою, особливу, поєднавши її з власними відчуттями та переживаннями.
9. У другому абзаці тематичним реченням є
А Перше. Б Друге. В Третє. Г Четверте.
10. Серед виділених слів у першому абзаці тексту відомим є
А Одне з уособлень культури. Б Цивілізація.
В Від наступу технічного прогресу.
Г Мешканці сучасного міста.

Показать ответ
Ответ:
annaorlova2
annaorlova2
16.05.2021 09:31

1. Ти спиш уже? А за старим повір’ям, у сні ростуть... Якби-то справді так! (В. Підпалий) 2. Тебе поранили-таки? Сідай-но! Голову твою хоч хусткою я обів’ю (М. Важан). 3. Слухай-бо! Який же коваль не ставить себе над іншими ковалями в світі? (Марко Вовчок) 4. А ходи-но, мед будемо брати (Ю. Збанацький). 5. О, якби-то вміти голубом злетіти та в житті догнати мрію голубу! (М. Ткач) 6. А от виписати новизну та велич, саме велич наших днів по-справжньому не так-то й просто (В. Козаченко). 7. Дедалі сніжинок густішало та густішало (В. Козаченко). 8. А Замриборщ аніскілечки не розсердився (М. Стельмах). 9. Та я вже знаю дещо (І. Цюпа). 10. Місяць повис над їхньою хатою срібною підковою, ніби прибив його хтось угорі на добро та на щастя (І. Цюпа). 11. Я давненько прийшов у село, та декуди заходив, і де про що довідався (І. Карпенко-Карий).

0,0(0 оценок)
Ответ:
zepoo
zepoo
01.06.2021 14:05

Щастя - це стан людської душі, вище задоволення від життя. Це чарівне відчуття виникає в людині, яка наповнена радістю і повністю задоволена своїм життям, вона немов світиться зсередини.

Всі ми, люди, починаємо розуміти, що таке щастя тільки тоді, коли втрачаємо його. Ну а поки воно у нас є нам весь час чогось не вистачає ми нарікаємо, вередуємо. У моєму житті не мало прикладів, коли через те, що люди не цінували того, що мають руйнувалися сім'ї, друзі ставали ворогами...

Люди відчувають щастя, коли отримують те, до чого так довго прагнули. А іноді досить буває з'їсти смачну шоколадку.

Людина - вкрай суперечливе створіння. Гарне завжди забувається швидко, а образа накопичується роками. Як же тоді така людина бачить своє життя? Суцільні біди, прикрощі і розчарування! Але ж все в його руках. Людина сама малює своє життя, сама вибирає собі друзів і роботу. Тільки вона творець своєї долі і ніхто інший.

Буває так, що у людини немає ні розкішного особняка, ні машини, ні престижної роботи. А вона відкрита, душа її співає! Це все тому, що такі люди вміють радіти дрібницям, бачити в них справжнє щастя.

Чому, наприклад, старість буває такою різною? Одні пенсіонери постійно метушаться, вигадують щось цікаве, а інші перетворюються в незадоволених буркотунів. Від перших заряджаєшся енергією, а від других хочеться втекти куди подалі.

Щастя залежить не від віку, а від волі до життя. Скаржитися - легко. Бути щасливим - набагато складніше.

Я думаю, що секрет щастя в тому, щоб ділитися радістю з іншими людьми. Адже якщо подарувати шматочок тепла родичу, другу або навіть незнайомцю, щастя тільки додасться.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота