ПРОЧИТАЙ ТЕКСТ И ТВЕТЬ НА ВОПРОСЫ Некоронована королева
Неподалік від будяка росла кропива. Дівчинка вмить спіткнулася на ній очима і якось аж зіщулилася, бо вже не раз мала нагоду переконатися, як обпікає її волохате листя. Та жалючка раптом привітно звернулася до неї:
- Як тобі, дівчинко, подобається моє королівство?
Світланка була ошелешена.
- Яке королівство?. Ти що, себе королевою вважаєш?. .
- Усі так вважають.
- А троянда ж тоді хто? - кольнула її Світланка.
- Троянда - королева серед квітів. А в цьому дикому світі королева - я.
- Так, вона правду каже, - в один голос мовили рослини.
- А за що ж їй така честь? - недовірливо глянула на них дівчинка.
І рослини навперебій почали розповідати.
- То тільки з першого знайомства кропива видається непривітною, - пояснював спориш. - Насправді ж від неї людям поміч велика. Ранньої весни, коли земля ще гола, а кропива вже зеленіє, з неї можна варити борщ, салати готувати.
- Із кропиви, - підхопив подорожник, - тканину можна ткати, сітки в'язати, вірьовки вити. У деяких країнах з неї папір виготовляють. А листя на фарбу годиться...
Ромашка запашна розхвалювала цілющі властивості кропиви.
Багато всякого говорили. І тут дівчинка пригадала випадок, коли кропива стала у пригоді їй з татком. Ось як це було.
Якось татко їхав на став рибалити. Далеченько, за кільканадцять кілометрів. Треба було їхати автобусом, а там ще пішки йти. Взяв тоді він з собою і Світланку. Впіймали вони чималенько карасів та коропців. Зібралися іти додому а татко й бідкається, що риба зіпсується в дорозі. Бо поки додому дістануться, не одна година мине! Почув їх якийсь рибалка й порадив випотрошити коропців і карасиків та перекласти листям кропиви. Татко так і зробив. І що ж? Доправили їх додому свіжісінькими! Річ у тім, що кропив'яне листя виділяє такі речовини - фітонциди, - які вбивають бактерій. Вони й уберегли рибу від псування.
І дівчинка згодилася:
- Ти, кропиво, й справді заслуговуєш, щоб тебе королевою величали .
Когда вы отправите форму, мы сохраним ваш адрес электронной почты.
Не используете аккаунт [email protected]? Сменить аккаунт
* Обязательно
Яка тема цього твору? *
коропці й карасики
користь рослин
лікарські властивості кропиви
немає некорисних рослин
За що кропиву вважають королевою дикого світу? *
Вона має волохате листя, яке вміє обпікати.
Її сторняться люди.
Вона зберігає рибу.
Це дуже корисна рослина.
Чим казка відрізняється від оповідання? *
Кількістю дійових осіб.
Наявністю суцільної вигадки.
Наявністю автора.
Наявністю моралі в кінці твору.
Про які вироби з кропиви НЕ згадується в тексті? *
З кропиви готують салати.
З кропиви тчуть тканину.
З кропиви роблять аплікації.
З кропиви виготовляють папір.
З кропиви роблять фарбу.
Про який випадок зі свого життя згадала дівчинка, слухаючи розповіді рослин? *
про рибалку
про похід по гриби
про прогулянку в лісі
про готування салатів з мамою
Хто з рослин НЕ говорив з дівчинкою? *
спориш
подорожник
троянда
ромашка
Чим до кропива Світланці з татом? *
нагодувала корисним борщем
не дала рибі зіпсуватись
з неї зв'язали сітку для риби
вони приготували з кропиви цілющий салат
У якому збірнику можна було б помістити цю казку? *
казки
рецепти корисних страв
рослини - окраса Землі
лікарські рослини
Склади план відповідно до тексту: *
1 2 3 4
Ранньої весни з кропиви можна робити салати, варити борщ.
Риба, перекладена листям кропиви, не зіпсувалась.
"Ти що, себе королевою вважаєш?"
Із кропиви можна тканину ткати, сітки в1язати, вірьовки вити, папір виготовляти, фарбу.
Ранньої весни з кропиви можна робити салати, варити борщ.
Риба, перекладена листям кропиви, не зіпсувалась.
"Ти що, себе королевою вважаєш?"
Із кропиви можна тканину ткати, сітки в1язати, вірьовки вити, папір виготовляти, фарбу.
1.описувати-описати
розмовляти-
оберігати - оберегти(чи може зберегти)
списувати- списати
штовхати-штовхнути
2.1.Дійсний: бережу,милуюся,ростуть,садиш, зазеленіють.
2.Умовний: жили б,знав би, росла б, раділи б,прийшли б.
3.Наказовий: охороняй гайте, шануймо, зберігайте, думаймо.
3.1.(|-дієвідміна)- виблискували, спадаю, щебечеш, жовтів, сумує.
2.(||- дієвідміна)- летіли, біжиш,сидить, стоїш, крутиш.
4. Збирається, кажемо, спровадимо, очікуєте, потривожиш, пишеш, чистиш, зможемо, унадитися, віримо, бореться, тужиш, виправиться, пошлемо. |- дієвідміна.
6. землі під собою не вести
комар носа не підточить
палець об палець не вдарити
і вухом не чути
очей не показувати
слова обценьками не витягнеш
5 не зроблю, вибачай, чи правильно виконано?
72% що правильно, 28 що ні
«Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову», – писав Іван Франко.
Видання побачило світ за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки. «Кобзар» надрукувало приватне видавництво Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса.
Останній приписував собі славу відкриття Шевченка-поета, оповідаючи, як замовив молодому і талановитому художнику свій портрет. І одного разу, коли Тарас Шевченко на хвилинку відлучився, знудьгований поміщик підняв із підлоги аркуш паперу з віршами. Прочитане вразило. Тарас Шевченко дістав із-під ліжка коробку, в якій зберігав свої твори, а Петро Мартос негайно відніс їх до Євгена Гребінки.
Насправді Шевченко ще в 1838-му віддав Євгену Гребінці п’ять своїх поезій для публікації в альманасі «Ластівка» (його видали лише в 1841-му), і той перебував у захваті від творчості Тараса.
До «Кобзаря» увійшли 8 поезій: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами».
Книга мала зручний формат і була видрукувана на якісному папері тиражем 1000 примірників. На початку книгу прикрашав офорт за малюнком Василя Штернберга «Кобзар із поводирем».
Існує два варіанти видання: з кількістю сторінок 106 та 116. Це пов’язано з тим, що перший наклад вийшов практично не цензурований, а після шаленого розголосу, який отримав «Кобзар» своїм антиімперським спрямуванням, його було піддано більш жорсткій цензурі і всі подальші примірники були адруковані з купюрами. Припускають, що це зробив сам Мартос, злякавшись санкцій.
«У консервативно-реакційних колах «Кобзар» одразу ж викликав суперечки й зазнав нападок. Про одну з таких суперечок, - що відбулася 23 квітня 1840 року на вечорі в М.Маркевича, на якому був присутній і Шевченко, - в щоденнику Маркевича читаємо: «А Кукольник уже напав на Мартоса, критикував Шевченка, запевняв, що напрям його «Кобзаря» шкідливий і небезпечний. Мартос впадає у відчай». Цей переляк і відчай, очевидно, й спонукали Мартоса, не зупиняючись перед додатковими видатками на переверстку, вилучити з «Кобзаря» ряд уривків, публікація яких могла мати неприємні наслідки не тільки для автора (що й показав згодом розгляд «Кобзаря» в ІІІ відділі)», - писав відомий шевченкознавець Василь Бородін.
Книга швидко розійшлася (згідно газетних оголошень, продавалася по карбованцю сріблом за примірник), виторг Петра Мартоса склав приблизно 400 карбованців сріблом.
«Багато праці коштувало мені умовити Шевченка», – згадував Мартос. Натомість Михайло Лазаревський наводив слова поета: «Шевченко розповідав мені, що перше видання вийшло майже проти його волі й що при розрахунках із видавцем він одержав непомірно малу вигоду».
Після виходу збірки Тараса Шевченка почали називати Кобзарем.
Арешт і заслання поета в 1847-му спричинили заборону й вилучення «Кобзаря» з книгосховищ, через що видання стало рідкісним ще в ті часи.
Насьогодні у світі збереглося лише кілька примірників книги.
Друге видання побачило світ у 1844-му, третє – в 1860-му. Вони доповнювалися новими творами, відтак «Кобзар» став головною книгою Тараса Шевченка.
У 1974 році видавництво "Дніпро" випустило факсимільне видання повного варіанту "Кобзаря" 1840 року, без купюр.