Прочитай текст, виконай завдання до нього.
Увага! Текст може містити пунктуаційну(і) помилку (и).

(1) На Запорожжі довго жили перекази й легенди про знаменитих козацьких ватажків — кошових Івана Сірка й Петра Калнишевського, гетьмана Богдана Хмельницького, Семена Палія. (2) Ці перекази зберігали реальні образи історичних осіб, наділяли народних героїв незвичайними властивостями.
(3) Івана Сірка в народних переказах наділено рисами характерника: нібито він наперед знав усі плани ворогів. (4) Через це турки прозвали його шайтаном, тобто чортом. (5) Розказували: Сірко заповів козакам у разі крайньої необхідності відкопати з могли його руку й понести поперед війська: неприятель сам себе й порубає. (6) І після смерті легендарного кошового запорожці нібито й справді носили посеред свого війська Сіркову праву руку: де рука, там і удача (З підручн.).

1. У тексті немає складносурядного речення
2. У тексті є 3 складних речення
3. Текст містить 4 складні речення
4. У тексті немає підрядного зв'язку між частинами складних речень

Поспешішь- людей насмішиш. якщо поквапишся, зробиш л. погано, невдало. йдеться як рада діяти не поспішаючи, щоб не допустити помилки, промаху і не викликати глузувань, або як докір в поспішності, яка призвела до плачевного результату. прислів'я власне російська, на що вказує її римований характер. звідси і відсутність варіантів. римовані прислів'я про шкоду поспіху відомі як в російській, так і в інших мовах: спех - людям на сміх; що скоро, то чи не споро; польск. ziy pospiech - ludziom па smiech; ким. eile mit weile і т. п. римування в них - спосіб підвищення експресивності сказаного. ш - поспішиш - людей насмішиш! поспішають щось на пожежу, а у нас, слава богу, не горить! (м. салтиков-щедрін. господа голов-леви). - чи не так, владика, апостол-то вчив, а? згадай його, повинно бути так: а то, глядь, як б не поспішити, та людей не насмішити. (і. лєсков. на краю світу). - якщо ви бачили, що ваше пристосування невдале навіщо ж так гучно рекламувати? ось і виходить: поспішиш - людей насмішиш. (а. бєлінський. міст через фонтанку). мені було соромно обернутися і глянути на наташу. - вранці я поспішив хотів швидше виконати її прохання. о, як мудра народна мудрість, яка вчить нас: «поспішиш - людей насмішиш! ». але ніхто не сміявся. (а. олексин. дуже страшна історія). ср : тихіше їдеш - далі будеш; поспішність (поспіх) потрібна тільки при лові бліх; швидко добре не буває.    поспішиш - людей насмішиш. ср тихіше їдеш, далі будеш; що скоро, то чи не споро; ускач не напашешься; горобці поспішали, та маленькими вродили. -але ж мені їхати треба, - сказала вона [анниній-ка]. - про те-то я і говорю. ємо да поговоримо, а потім і поїдемо. благословясь да богу , а не так як-небудь: стриб да шусть! поспішиш - людей насмішиш! поспішають щось на пожежу, а у нас, слава богу, не горить! салтиков-щедрін, господа головльови. - а головне: не баритися, діяти швидко, - сказали в один голос румянцев і чернишов. - цілком згоден з вами, панове генерали, - кивнув їм апраксин. - ми й справді в усьому поспішаємо занадто. а як тут поспішати ? . поспішиш - людей насмішиш. шишков, омелян пугачов. і ось десь, дуже далеко, нічну тишу порушили особливі, властиві тільки гусям, застережливі переговори. здавалося, досвідчені, літні й старі попереджали молодь: «не поспішайте, встигнете, поспішиш - людей насмішиш і ще гірше - життя втратиш» панферов, волга-матінка річка. бризгалов. , виніс креслення і подав їх карлу. - все в цілості, як було мені доручити паном брено. поважний він зодчий за віком і не до лиця б йому поспіх. за прислів'ям: поспішиш - людей насмішиш. а то й гірше. форш, михайлівський замок. але вже зроблений, пляшка [із запальною рідиною] блиснула в повітрі. а володимир не тільки запалив свою, але, виявляється, бачив і те, що болдирєв кинув незасвічену. - не квапся, афоня! - крикнув він. поспішиш - людей насмішиш. і. абрамов, рубежі сорок першого. - їх, батюшка, не по силі і терпінню задумали справу! та хіба тут висидиш рішення? у нас, пане, справи лежать польоту років, а то і поболе! воно й краще вилежуються. сказано: поспішиш - людей насмішиш! а тут, дивись, полежать-полежать, а там сперечальники помі- рятся, а то і помруть. є. федоров, кам'яний пояс. а юдін не поспішав. ще і ще оглядав він з усіх боків нещасливу баночку, зчищав з її стінок якісь невидимі піщинки. ось уже покінчив з вимірювальним приладом, тепер треба вкласти його в сталевий циліндр. і це проробляє він не поспішаючи .. - поспішиш - людей насмішиш. стара приказка. чув я навіть, що її потрібно здати в архів. а мені думається - в нашій справі вона ще не постаріла. і. осипов, друзі. - даль: поспішиш - людей насмішиш; михельсон: посп шити, людей насмішити; соболєв: поспішиш - людей насме шішь

Змістовий  Стос. до змісту (у 1, 2 знач.)1. Те, про що говориться, розповідається де-небудь, те, що описується, зображується (перев. у книзі, статті і т. ін.)2. Суть, внутрішня особливість чого-небудь.Коли йде мова про переклади, то ми вимагаємо точності — змістової й формальної.
Змістовний Багатий змістом (у 1-3 знач.)Той, хто працює і знає мету своєї праці, у того завжди буде життя змістовне і повноцінне 
Особистий Який є власністю окремої особи, безпосередньо належить їй; персональний, власний. Особисті речі
Особовий Особова справа, особовий рахунок, особова форма дієслова
Ознайомити Подавати відомості, інформувати про що-небудь. Вчитель докладно ознайомлює учнів з технологією газового зварювання.
Познайомити 1. Представляти, рекомендувати когось кому-небудь, налагоджувати між ними знайомство. Познайомитися з однолітками
2. Розповідаючи, показуючи і т. ін., робити щось відомим кому-небудь, давати знання, відомості про щось. Познайомитися з творчістю поета
Відкрити 1. Піднімаючи або знімаючи те, чим закрите, накрите щось, робити вільним доступ усередину чого-небудь/Забирати те, що прикриває або закриває, заслоняє кого-, що-небудь./Зсуваючись у той чи інший бік або піднімаючись угору, робити доступним зоров
3. Робити вільним вхід, доступ куди-небудь у що-небудь. Відкрити сцену
 Відчинити Відводити, відхиляти вбік стулки дверей, вікон тощо, роблячи вільним вхід, доступ до чогось або вихід назовні. — Пора вікна відчинити
Посмішка 1.Особливий вираз обличчя (губ, очей), що відбиває глузування, кепкування, іронічне ставлення до кого-, чого-небудь і т. ін.2. Те саме, що усмішка  Лагідна посмішка
Усмішка 2. Гумористичний художній твір (перев. невеликий за розміром). Усмішки Остапа Вишні