Прочитайте міні-усмішки, які складаються лише з дієслів. Чи допомагає
нагромадження дієслів передати динамізм дії?
МОЯ ЯБЛУНЬКА
Побачив. Зрадів. Купив. Приніс. Викопав. Посадив. Полив.
Догляда. Чекаю. Зацвіла. Милуюся. Достигли. Пригощаю.
БАБУСЯ
Находилася. Наробилася. Стомилася. Прилягла. Задрімала.
Заснула.
II. Напишіть міні-усмішку, яка складалася б лише з особових дієслів на одну з
таких тем: «Смачна картопелька», «Я посадив», «Електронний смайлик», «Ціка-
ва книжка». З'ясуйте, хто з ваших однокласників використав найбільшу кількість
дієслів.
объяснение:
іноді, коли мені хочеться сісти на диван і подивитись телевізор, я згадую про своїх батьків, які в цей час на роботі і повернуться додому дуже стомленими. тоді я берусь до роботи: мию посуд, прибираю з порохотягом і витираю пилюку. також я заварюю каву, бо батьки полюбляють цей напій. коли мама приходить додому, вона говорить: “о, як тут затишно! а як добре пахне! дуже дякую, доню! ” щоразу, коли випадає нагода зробити щось добре для мами й тата, я почуваюсь просто щасливою»
"Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя", - дорікав своїм сучасникам славетний Кобзар, Тарас Григорович Шевченко, у творі "І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє". У цьому вірші поет дуже емоційно і натхненно доносив до людей край важливу думку: не варто сліпо копіювати чужий досвід, чужі думки та ідеї, а треба жити своїм розумом. Брати від інших те, що є корисним, але думати власною головою. Треба мати почуття національної гідності, бути патріотом.
Майже кожен українець пам'ятає повчальну цитату з цього вірша:
...Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь...
Але мало хто пам'ятає продовження цієї цитати, хоча воно є не менш повчальним:
...Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають...
"Матір" - це Україна, це рідна земля, що породила нас. Цими словами Кобзар нас попереджує, що людина, що забуває свою країну та свій народ, не буде щасливою.