Прочитайте речення. Визначте форму присудка при складеному підметі. 1. Василь з Ганною сіли осторонь (I. Нечуй -Левицький). 2. Отарка молоденьких лип загородилася високою стіною, мовчки пишається одна з одної. З. П'ятеро чоловік зайшло всередину (Ю. Яновський). 4. Чорніє поле, і гай, і гори. 5. Уже третій, і четвертий, і п'ятий минае немалий рік (Т. Шевченко). 6. Пройшла зима і не одна вже осінь (А. Турч инська). 7. Tільки Петро та Демко Рогозяні не гостювали ні в кого (А. Кащенко). 8. Віля прилавка стояли двое селян і переказували продавцеві, напевно, останні новини (Петро Панч).
предобрий-не утворює
білявий-не утворює
близький-ближчий найближчий більш близький найбільш близький
хитрий-хитріший якнайхитріший менш хитрий найменш хитрий
повен-повніший найповніший більш повний найбільш повний
смутний-смутніший найсмутніший менш смутний найменш смутний
дрібен-дрібніший найдрібніший більш дрібний найбільш дрібний
брудний-брудніший щонайбрудніший менш брудний найменш брудний
дзвінкий-дзвінкіший найдзвінкіший більш дзвінкий найбільш дзвінкий
чепурненький-не утворює
буланий-не утворює
дубовий-не утворює
блакитноокий-не утворює
чорнісінький-здається не утворює(але точно не знаю)
холоднющий-не утворює
малюсінький-не утворює
пластмасовий-не утворює
Для красного слова — щоб справити враження, викликати певний ефект. Кидати слова на вітер — даремно, марно говорити що-небудь. Кидатися словами (словом, фразами) — безвідповідально, необдумано говорити, обіцяти що-небудь. Кругле слово; круглий зворот — влучний вислів. Повернути слово [назад] — відмовлятися від сказаного раніше. Подати слово — обіцяти одружитися, давати згоду на одруження з ким-небудь. Поперхнутися словом — раптово замовкнути, не договорити, не закінчити якусь думку. Рвати слова — говорити уривчасто.
-