Прочитайте речення, визначте їх типи. 1. Як хто прийде, то ви пропали (Леся Українка). 2. Бажаєте прохолодитись, може? (Леся Українка) 3. Поклянімось — недругам на зло — над Оріллю, що пливе у вічність, жити так, щоб сором не було нашим дітям глянути у вічі (М. Луків). 4. Сторожа, судді, війт — не підступити (Л. Костенко). 5. І сам не знаю, — щоб одну кохати, а другу в церкву до вінця вести (Л. Костенко). 6. Тож відпустити дівчину негайно і скасувати вирока того (Л. Костенко). 7. Можна тільки відчуть з вишини, як до сонця тяжіє земля (В. Степанюк). 8. За що себе корити? (Л. Костенко) 9. Як мені серце примусити знов повернутись в село? (А. Чубинський) 10. Не чуть їй в сні глибокому, як купчаться сніги (Б. Степанюк). 11. На оцих оновлених просторах лиш героям торувати путь (Б. Степанюк). 12. Величезні історичні зміни в нашій дійсності можна і треба показувати через долю людей, через образи (О. Довженко). 13. Мріяти й шукати, доки жити, шкварити байдужість на землі (В. Симоненко). 14. До такого стану довести людину! (О. Гончар) 15. Бійцям не можна спать на варті, плекать утому на лиці (М.Бажан). 16. Вас не забуть мені як рідну Третю Роту... (В. Сосюра). 17. Пером не можна написати, не можна і в казках сказати, яких було багацько див! (І. Котляревський) 18. От злізти б тут, побігать по широкому полю або полежать в траві (М. Коцюбинський). 19. Йому хотілось, може, як ніколи, з найвищої своєї вишини — побачить золотим узинське поле, хай навіть як зерня величини (В. Степанюк). 20. Не співати вже малим соловейкам...
Що таке слово? Слово – це складова нашої мови. Слова складаються в речення, в тексти, за до яких, у свою чергу, відбувається спілкування і пізнання світу. Словами можна описати події, явища і все, що нас оточує. Це, так звані, технічні характеристики слова. Вони допомагають оформити зв’язну і зрозумілу розмовну мову.
Слово в житті людини відіграє глобальну роль. Ми формуємо фразу з відповідних слів, щоб донести свою думку якомога зрозуміліше і глибше. Завжди потрібно пам’ятати про силу слова.
Воно може як надихнути людину на великі справи, так і повергнути її в смуток і депресію. Добре слово окрилить, грубе – вдарить навідліг. Мудре прислів’я говорить: «Слово не горобець, вилетить – не впіймаєш». Тобто гарненько подумай і все зваж, перш ніж скажеш щось важливе. Наприклад, даси нездійсненну обіцянку або в серцях нахамиш. Адже бездумно кинутих слів не повернеш. Це принесе страждання не тільки слухачу, але і тобі самому. Докори сумління і жаль про сказане буде терзати душу і постійно нагадувати про скривджену або обдурену тобою людину.
Щоб донести зміст слова до оточуючих, не обов’язково бути красномовним оратором. Достатньо мати відкрите серце, людську доброту і бажання перейнятися на той момент реальними проблемами свого співрозмовника. Мудрим словом можна запобігти багато бід і неправильних, поспішних рішень.
Якщо дорога для вас людина вловить в словах якесь лицемірство або фальш, то закриє від вас не тільки вуха, а й своє серце. Тільки щирість, правдивість, відкритість почуттів і помислів дарують людям взаєморозуміння і спорідненість душ. Духовно близькі люди розуміють один одного з одного слова, навіть з півслова чи погляду. Вони настільки взаємопов’язані, що можуть подумки обмінюватися найважливішими для них словами.
Не потрібно напружуватися і придумувати пишномовні слова, щоб висловити своє захоплення і обожнювання. Тільки самолюбні егоїсти «проковтнуть» таке лицемірство, прийнявши його за «чисту монету». Людина тонкої душі задовольняється простими словами, що йдуть від люблячого серця. І сама відповість також просто і щиро.
Так давайте ж силою слова пробуджувати найкращі якості людської душі – милосердя, великодушність, доброту, щирість, співчуття, вміння прощати і любити!
Я пишаюся цією великою особою! Адже його твори вшановують пам'ять нашої славетної України!
Я старалась прощения за возможные орфографические ошибки)