Прочитайте речення, визначте в них росіянізми. Яким українським словам вони відповідають? Прислухаймось, по ігаймо уважно, і серце наше вжахнеться від того, як наші «Стьопи» (а не Степани), Колі (а не Миколи), «Пєті» (а не Петрусі), «Вані» (а не Івани) розмовляють, коли йдуть «пєшком» на «остановку», сідають на «двойку», «шістьорку», «сімьорку», виходять на «слідуючій» або на «послідній» «остоновці», йдуть на базар, продають «клубніку» по чотири рублі «восємдесят». Виторгувавши гроші, вони йдуть «по магазинам», дістають із «кармана кошільок» і купують для своїх дружин «кольца», «цепочки», «лімони», «сосиски», для дітей «конфєти» і «жвачки», а для себе «сігарети», «сільодку», «отвйортку», «носки» та ще цілу «кучу» речей.
А якою мовокю спілкуються хлопці, дівчата, діти? «Прівєт", «кароче», «конешно», «ладно», «резко», «успокойся», «несчитається», «воопще». Невже все це в суміші з «бліном» створює сучасну українську «солов'іну» мову?
Людина — істота соціальна, тому її основна потреба — спілкування, яке часто переростає в дружбу. Що таке дружба? Це безкорисливе почуття, що допомагає людям вижити в нашому світі, повному приємних і неприємних моментів.
Спілкуючись з багатьма людьми, часто замислюєшся: а чи є вони друзями та хто такий друг? Як правило, дружба не народжується раптом. Для того щоб по-справжньому потоваришувати, потрібно пережити разом безліч ситуацій, у яких проявляється характер і вміння виручити один одного. Справжня дружба вимагає відданості, а іноді навіть самопожертви.