Прочитайте речення. Якими частинами мови є виділені слова у впра-
вах 408 і 409?
1. Велике бачиться здалеку. 2. Хто визволиться
сам, той буде вільний
(Леся Українка). 3. Щодня, щоночі кіт учений на ланцюгу кружляє rix
(О. Пушкін, переклад М. Терещенка). 4. Козацьке завжди славилося
своїми голосистими дівчатами та хлопцями. 5. У диригентську після
концерту приносили величезні букети й листівки з привітаннями та
словами подяки. 6. У творчості Лесі Українки є чимало творів для дітей
«Вишеньки», «Літо краснеє минуло», «Колискова», «Біда навчить».
«Метелик» (О. Авраменко). 7. «Таємниця трьох невідомих» — третя
частина українського бестселера «Тореадори з Васюківки» Всеволода
Нестайка, якою зачитуються мільйони дітей від двох до ста двох
(1. Малкович).
Мені дуже сподобався твір Володимира Рутківського «Джури козака Швайки» . Під час прочитання твору, я уявляв себе на місці головних героїв - Санька та Грицика. Прочитавши твір, я зрозумів, що дружба - спражній скарб. Варто цінувати тих людей, які є поряд з тобою. Також завжди слід залишатися патріотом. Саме цей твір пробудив у мені патріотичні почуття. Тепер я знаю, що варто бути вірним рідній землі, славити її та любити. Також не слід пробачати зраду. Українці - славний та сильний народ, який здавна прагне волі. Тож ми, молоде покоління, повинні справдити надії наших предків на щасливе майбутнє.
надеюсь
Наші предки вважали, що земля жива, бо "тільки живе може живому життя дати". А земля давала життя і житу, і пшениці, і усякій пашниці. "Земля наша мати, всіх годує", "Земля дає все і забирає все", - стверджують прислів'я. "Земля - мати", а "Сонце - батько, Місяць - вітчим".
Ці народні афоризми відображають взаємини людини з природою від найдавніших часів.
Слово "земля" в українській культурі уособлює кілька значень, і така ж неоднорідна символічна знаковість цього образу: астральний і космічний символ, образ матері-годувальниці і образ землі - Вітчизни.
Земля-мати - дополітеїстичний образ-тотем протоукраїнців, які поклонялися родючій ниві, всій землі. Образ землі-матері ввійшов поетичним символом до фольклору українського та інших слов'янських народів /Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. - С. 28/.
Для українців земля завжди була засобом існування, годувальницею, більше того, вона - "це й материнське лоно, в якому формується не лише фізичний, а й духовний генотип людини". Крім того, духовний генотип суспільства і культур, націй і вселюдства. Україну /етнос, мову, націю, державу, культуру, ментальність/ не можна зрозуміти поза рідною їм землею-природою.