Прочитайте текст ( цифра в третьому абзаці позначає наступне речення). Виконайте завдання 1-4. Те,що восени птахи відлітають, а навесні - прилітають, знають усі. Більшість людей над цим не замислювалася: ну вміють птахи літати, от і відлітають із настанням холодів туди, хто цікавився цим питанням, не міг уявити собі, куда сами відлітають пернаті.
Вивченням пташиних перельотів займаються спеціалісти-орнітологи,які кільцюють птахів. Це величезна робота,нелегкий труд. І тільки завдяки цій роботі люди багато чого дізналися про пташині подорожі.
(1) Атласи й карти розказують про шляхи перельотів птахів,про маршрути, місця зимівлі й відпочинку та ще багато дечого. (2) Дивлячись на таку карту,ми вже зараз можемо простежити шлях на дуже багатьох птахів. (3) Наприклад,кібчика, який живе на Далекому Сході: він зимує в Південній Африці. Узагалі до Африки відлітає дуже багато крилатих мешканців наших садів і лісів,але не всі. (4) Деякі зимують значно ближче,зокрема в Англії,Голландії,Німеччині. (5) А до нас на зиму прилітають снігурі, омелюхи, чечітки - їм, що живуть у суворих північних краях,наші зими видаються теплими (За Ю. Дмитрієвим).
1. Правильну кількість мікротем у цьому тексті вказано у варіанті:
А) одна.
Б)дві
В)три
Г)чотири.
2.У тексті немає мікротеми
А)Нелегкий труд орнітологів.
Б) Маршрути перельотів птахів.
В)Гнізда для зимівлі птахів,
Г)міркуваня про пташині перельоти.
3. У третьому абзаці тематичним є речення
А) Перше
Б) Друге
В)третє
Г)Четверте
Д)Пяте
4. У третьому абзаці засобом звязку першого й другого речень є:
А) Синоніми
Б)Повтори слів
В) сполучник
Г)спільнокореневі слова
вибір професії - дуже відповідальна справа, і , на мою думки, успішність цієї справи залежить від людини. вибираючи професію потрібно дізнаватися про неї, цікавитися всіма недоліками і т.д і т.п. ми не повинні відчувати тягара при думці про нашу робту, наша робота повиння бути нашим хобі.
Одного разу, повертаючись зі коли, він побачив сумного діда Петра.
-Діду!Чого ви сумуєте? , -запитав хлопчик
-ех..Внученьку.. Старість не радість.Здоров'я погане, да і внуки уїхали у місто.
-Так це ж не привод сумувати!Посміхніться! Сонечко світить, погода чудесна. А за внуків ви не хвилюйтеся, хочете, я вам допомагати буду?
-Який ти добрий хлопчик.,- з посмішкою відповів дідусь,- я буду дуже вдячний тобі за допомгу.
Кожного дня, після того, ях Івась допомагав дідусеві і бабусі він завжди казав " Посміхайтеся частіше, бо посмішка прикрашае людину!"